Ірина КОНСТАНКЕВИЧ: «Закон про фахову передвищу освіту — це велика перемога освітян»
Верховна Рада України схвалила у другому читанні законопроєкт № 8321-д «Про фахову передвищу освіту», який дає можливість технікумам та коледжам функціонувати. Про це написала одна з його співавторів, народний депутат від УКРОПу, голова підкомітету з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти для дорослих Ірина Констанкевич на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook
За її словами, технікуми та коледжі нарешті стануть повноцінною ланкою освітнього середовища, матимуть автономність, багатоканальне фінансування, наглядові ради, студентоорієнтоване навчання, тобто отримають великі можливості для власної траєкторії розвитку.
«Питання було болючим для сотень тисяч наших громадян, адже ціла ланка освіти могла опинитися у глухому куті. До мене особисто та на адресу Комітету надходили листи підтримки від навчальних закладів із різних областей України. Тепер, відповідно до ухваленого закону, потреби фахової передвищої освіти буде враховано в бюджетному плануванні. Це велика перемога освітян і всіх зацікавлених осіб, які вибороли для себе можливості розвиватися з новою силою, показувати результати, виходити на нові рівні. Однозначно у законі закладено новаторські підходи до функціонування закладів фахової передвищої освіти, і є всі підстави сподіватися на гарні результати», — зазначила Ірина Констанкевич.
За її словами, робоча група, створена Комітетом з питань науки і освіти, у стислі терміни опрацьовувала пропозиції народних депутатів України.
«Усього їх було подано 346, 249 з яких враховано цілком, 63 — з відповідним редагуванням чи коригуванням по суті або частково. 34 пропозиції було відхилено. Зокрема я, як голова робочої групи, подала 131 правку», — додала Ірина Констанкевич.
Директор Луцького педагогічного коледжу Петро Бойчук розповідає, що на цей закон чекали вже давно. До слова, у педколеджі навчається майже 1800 студентів.
Загалом в Україні — 863 коледжі та технікуми, в яких навчаються 388 тисяч осіб. Тепер такі заклади нарешті матимуть майбутнє.
«Ми говорили про такий документ років з п’ять на всіх радах директорів, було створено спеціальні комісії з представників навчальних закладів. Ірина Констанкевич для розробки і ухвалення закону «Про фахову передвищу освіту» доклала дуже багато зусиль. Саме під її керівництвом збиралися робочі групи щодо підготовки цього документа. Тому ми надзвичайно вдячні Ірині Мирославівні за сприяння розвиткові вищої школи. Цей закон дозволяє закладам І–ІІ рівнів акредитації мати свою нішу. Якби його не ухвалили, то останнім роком набору на базі 9–х класів був би 2019–й. Тобто фактично вже через три роки низка таких закладів освіти припинила б роботу. Тепер же ми залишаємося у вищій школі, але разом з тим будемо здійснювати і фахову підготовку спеціалістів, використовувати ступеневу підготовку кадрів. Згідно із новоухваленим законом, ми готуватимемо молодших бакалаврів, що забезпечить водночас мобільність студента. Випускники з таким дипломом матимуть змогу продовжувати навчання у вищих навчальних закладах за скороченою програмою», — пояснює Петро Бойчук.
Директор коледжу технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Станіслав Щеблюк каже, що ланка коледжів ніколи не мала чітко визначеної ніші в системі освіти.
«За радянських часів ми входили до складу середньої спеціальної освіти, потім — до структури міністерства вищої школи, останні роки — у вищу освіту як заклад І–ІІ рівнів акредитації. А з ухваленням закону «Про вищу освіту» ніде не опинилися. Упродовж двох років ми навіть не планували річні бюджети, а складали їх на три місяці, пів року, адже постійно перебували у невизначеності. Нас хотіли весь час спекатися, об’єднати з профтехосвітою. Тому ми раді, що тепер маємо свою окрему нішу, визначену законодавством, і що матимемо змогу готувати спеціаліста за п’ятим рівнем рамки національної кваліфікації. І тут широке поле діяльності. Ми можемо готувати фахівців робітничих професій, що було досі складно, фахового спеціаліста і молодшого бакалавра. Окрім того, законом чітко визначено процедуру фінансування. Величезне спасибі Ірині Констанкевич за цей закон. І ці слова не лише від мене, а й від керівників та викладачів навчальних закладів», — каже Станіслав Щеблюк.
Зауважимо, що у коледжі технологій, бізнесу та права освіту здобувають 1200 студентів.
В. о. директора Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету Анатолій Хомич наголошує, що якби закон не ухвалили цим складом парламенту, то у зв’язку із достроковими виборами взагалі невідомо, чи дійшли б восени до розгляду законопроєкту «Про фахову передвищу освіту». «Ми мали право працювати лише до 1 січня 2020 року, а опинилися б у безвиході, — пояснює Анатолій Хомич. — Тепер же не лише розуміємо, як нам далі розвиватися, а й маємо право вибору. Ми як навчальний заклад можемо вільно готувати молодшого бакалавра і думати про ліцензування нових потрібних для ринку України спеціалістів. Ухвалення цього закону із нетерпінням очікували всі навчальні заклади І–ІІ рівнів акредитації. Дуже вдячні Ірині Констанкевич за підтримку. Вона жила цим законом, і ми це бачили».
У Любешівському техколеджі — 300 студентів і 360 учнів. Анатолій Васильович розповідає, що невдовзі відкриють нову спеціальність — «Ресторанне і готельне господарство». Також тепер розглядатимуть можливість створення курсового навчання на трактористів, яке могли б проходити дорослі. «Але передусім роботодавець має бути зацікавленим у підготовці кваліфікованих фахівців, — додає Анатолій Хомич. — Ми вже маємо такий досвід співпраці з німецькою фірмою Landmaschinen Vertrieb Deuben GmbH. Троє наших студентів цього року поїдуть туди на практику. І ми сподіваємося, що ці діти повернуться працювати на Батьківщину».
Загалом в Україні — 863 коледжі та технікуми, в яких навчаються 388 тисяч осіб. Тепер такі заклади нарешті матимуть майбутнє.
Додамо, що народний депутат Ірина Констанкевич також входить до складу робочих груп, які працюють над редакцією законопроєктів щодо професійної (професійно–технічної освіти), повної загальної середньої освіти, позашкілля, освіти дорослих. Вочевидь, усі ці законопроєкти розглядатимуться вже новим складом Верховної Ради. n
ЗА ТРИ РОКИ РОБОТИ В ПАРЛАМЕНТІ
народний депутат Ірина Констанкевич зареєструвала 141 законопроєкт (у тому числі у співавторстві), з яких 37 стосуються освітніх питань, зокрема підвищення заробітних плат для молодих педагогів, працівників дошкільних та позашкільних закладів, науково-педагогічних працівників, механізмів розвитку професійної (професійно-технічної) освіти, освіти дорослих, стипендій для молодих учених та ін.
Соломія ДОБРОЛЮБОВА.