За володіння ровером гітлерівці грозили тяжкою карою

Після окупації нашого краю німці запровадили жорсткі порядки. Вони намагалися контролювати всі сфери життєдіяльності населення. Адміністративними одиницями в рейхскомісаріаті «Україна» були гебіти, утворені в серпні 1941 року згідно з директивами рейхсміністерства у справах окупованих східних областей.

 Гебітскомісари, які ними керували, мали контролювати діяльність органів українського самоврядування, вирішення адміністративних та господарських питань.

 У Державному архіві Волинської області зберігся документ, який 25 червня 1941 року видав гебітскомісар Любомля. Листівка чудово ілюструє політику окупантів щодо місцевого населення. На зворотній стороні аркуша олівцем написано «Висоцьк». Вочевидь, документ походить саме з цього села Любомльського району.

У розпорядженні йшлося про введення комендантської години. Порушникам наказу загрожував розстріл.

У розпорядженні йшлося про введення комендантської години. «В часі від 22 год. до 4 год. місцеві особи не можуть більше перебувати поза межами їх огородженої посілості», – йшлося в оголошенні, вивішеному для тутешніх мешканців. Будь-які посвідчення чи довідки, які раніше дозволяли пересуватися вночі, були скасовані.

Порушникам розпорядження загрожував розстріл, про що чітко зазначалося в листівці.

Окрім того, гебітскомісар вимагав, щоб усі велосипеди, які є у власності місцевого населення, були здані. Для цього відводилося п’ять днів: з 26 до 30 червня.

«Особи, що після 1 липня 1942 року будуть ще посідати ровери, будуть найтяжче покарані», – грозив гебітскомісар. Яку саме кару мали застосовувати до власників двоколісного транспорту, не вказано. Проте зрозуміло, що за порушення нікого по голові не погладили б.

Велосипед у ті часи був одним із небагатьох доступних простим людям засобів пересування. І ним можна було подолати за годину чи за день у рази більшу віддаль, аніж пішки. Тому-то окупанти й хотіли позбавити людей мобільності, адже так їх легше було контролювати.

Андрій БОРКОВСЬКИЙ