Завдяки стосункам цих двох людей світ отримав романс «Очі чорні».
Цю пару добирали на небесах
За все життя серце українського байкаря Євгена Гребінки підкорили тільки дві дівчини. Першою стала сестра його однокласника — Мар’яна Новицька. Їхні стосунки були доволі тривалими та із взаємними сильними почуттями. Згодом Євгену випала можливість поїхати в Петербург для влаштування кар’єри. Він сподівається «стати на ноги» в Росії та повернутися за своєю коханою. Тоді вони обмінялися обручками і пообіцяли довічно чекати одне одного. Але, на жаль, Мар’яна не дотримала свого слова — вийшла заміж за місцевого багатія. Гребінка важко переживав її зраду
І ось у селі Рудка на Полтавщині (нині це Пирятинський район) поміщик Платон Закревський влаштував бал, на який запросив своїх однокласників із Ніжинської гімназії вищих наук. Серед них був поет Віктор Забіла, затятий картяр Петро Мартос, який видав власним коштом перший збірник Тараса Шевченка «Кобзар», художник Яків де Бальмен. На балу були Євген Гребінка і Тарас Шевченко. Саме тоді 30–літній Євген Павлович закохався у 15–річну Маню Ростенберг.
Мама дівчинки померла давно, батько мав другу дружину та дев’ятеро дітей, тому Маня жила і виховувалася в бабусі та її чоловіка, якого називала дідусем.
Оскільки кохання з першого погляду було традицією роду Гребінки, то Євген тут же попросив у Василя Ростенберга руки його онуки, але отримав відкоша. Ну, не зовсім відмову, а пропозицію зачекати рік. Прекрасноока Маша присяглася, що вона чекатиме. Їй, її очам Євген тоді склав вірш…
Яків де Бальмен, Тарас Шевченко та Євген Гребінка поверталися до Петербурга через Київ. Зупинилися на ніч у «Зеленому готелі», що належав Києво–Печерській лаврі, на вулиці Московській. Зайшли в ресторан, розмова не клеїлася, бо чорна кішка пробігла якраз між друзями. Тарас не міг простити, що Женя посватався до родички ненависного йому пана Енгельгардта, молодшої від нього на 15 літ. Гребінку ж обурювало, що Шевченко залицявся до Ганни Закревської — дружини їхнього друга Платона, матері двох дітей.
Оскільки кохання з першого погляду було традицією роду Гребінки, то Євген тут же попросив у Василя Ростенберга руки його онуки, але отримав відкоша.
От і почав Євген Гребінка наспівувати нещодавно написані «Очі чорні» під музику вальсу німця Флоріана Германа, мелодію якої награвав на гітарі Яків де Бальмен. У Тараса навіть очі взялися росою від тієї пісні.
Так у Києві козацький нащадок із роду Чайковських уперше виконав «старовинний російський циганський романс» на музику уродженця Німеччини, в обробці норвежця Софуса Гердаля. 17 січня 1843–го вірш «Черные очи» було опубліковано в «Літературній газеті».
30 червня 1844 року Женя та Маня повінчалися. Цікаво, що боярином на весіллі з боку нареченого був Козак Луганський (псевдо Володимира Даля), котрий тоді гостював у родовому маєтку Гребінки на хуторі Убіжище на Полтавщині. Життя довело, що цю пару добирали на небесах! 23 листопада 1845–го в них народилася донька, яку назвали Надією.
Однак їхнє щасливе життя тривало недовго, оскільки письменник захворів на сухоти, стан його здоров’я почав різко погіршуватися, і невдовзі він помер...
Федір Шаляпін у 1911–му на честь дружини італійської прими–балерини Іоли Торнагі трохи переробив текст романсу, який світ отримав завдяки стосункам Євгена Гребінки і Марії Ростенберг, додав до трьох строф ще дві, проспівав і записав на платівку.
Романс «Очи черные» часто називають народною піснею або циганським романсом. Його співали: Луї Армстронг, Володимир Висоцький, Хуліо Іглесіас, Патрісія Каас, Мірей Матьє, Ізабелла Юр’єва. Звучить він у фільмах «Самаліта» та «Поцілунок на удачу».
Марина ЛУГОВА
