Робота Артура Орльонова про славетну битву виставлена в Музеї історії запорізького козацтва на острові Хортиця.
Полякам у баталії з Хмельницьким допомогла ікона Холмської Богородиці?
10 маловідомих фактів про Берестецьку битву 18–30 червня 1651 року
1. Українське військо ділилося на 13 полків (число, яке традиційно вважають нещасливим).
2. У битві з обох боків брали участь два воєначальники, котрі потрапили в турецький полон у битві під Цецорою: великий гетьман коронний Миколай Потоцький на прізвисько Ведмежа Лапа, жорстокий придушувач козацьких постань, добрячий любитель горілки, та козацький гетьман Богдан Хмельницький.
3. У польському таборі перебувала ікона Холмської Богородиці. Католицький єпископ Яків Суша проносив її поміж рядами польського війська. А потім образ стояв біля королівського шатра, де перед ним молився сам король Ян Казимир. Після битви його відвезли до королівського двору. Нині зберігається в Музеї волинської ікони в Луцьку.
4. На військовій нараді обидва польські гетьмани виступали за так зване старопольське військове шикування, але король вирішив поставити війська за західноєвропейським зразком — його називали шведський або голландський стрій. Суть його в тому, що в центрі піхота та кіннота стоять у шаховому порядку. Артилерія висунена наперед. Слабша кіннота ополчення — позаду. Решта кінноти — на флангах. Власне такий новий (і невідомий для козаків) спосіб побудови війська став однією з головних причин поразки козаків.
5. 27 червня 1651 року в татар розпочалося релігійне свято курбан-байрам. Головним було виконання релігійного жертвоприношення, під час якого кожна сім’я різала домашніх тварин і дві третини м’яса роздавали бідним. Святкування почалося з молитви, а завершилося жертвоприношенням. Дослідники вважають, що дні, визначені для битви, не влаштовували простих татарських воїнів, а верхівка свідомо порушувала релігійні заборони. Це стало сприятливим ґрунтом для морально-психологічної напруги, бо татари боялися Божої кари, і могло бути однією з причин утечі татар із поля бою.
6. Вважають, що основні втрати козаки зазнали під час переправи через річку Пляшеву. Проте останні наукові розвідки показують, що польські джерела значно перебільшують кількість загиблих козаків (близько 30 тисяч убитими). Сучасні вчені вважають, що обраховано втрати українців на 10 тисяч осіб, поляків — на 8 тисяч. Археологи на місці переправи знайшли рештки лише близько сотні людей. Та й навряд чи Богдан Хмельницький уже за два місяці після Берестецької битви зумів зібрати нове стотисячне військо, як він це зробив під Білою Церквою.
7. За свідченнями деяких сучасників, під час спорудження переправи через Пляшеву козаки клали на болото списи і по них перекочувалися.
8. Один із 300 козацьких сміливців, котрий залишився, щоб затримати ворога, кілька годин відбивався на човні косою проти цілого війська. Захоплений його відвагою, король обіцяв йому життя, але козак відмовився здаватися і був убитий поляком та двома німецькими найманцями, які мусили роздягатися і лізти по горло у воду. Місце, де він загинув, називають Козацькою Ямою.
9. Польський король особливо домагався, щоб козаки здали гетьманську булаву. Та в переліку трофеїв її немає. Найімовірніше, символ влади над козаками просто втопили в болоті, щоб вона не дісталася ворогу.
10. З 1914 до 1958 року в приміщенні нинішнього заповідника були монастирські келії. Затим голова колгоспу Павло Пастух переобладнав будівлю під ферму, куди помістили курей та кролів. Із собору зробили зерносховище. Після критичної статті у «Літературній газеті» в 1960 році, під якою поставили підписи Максим Рильський, Павло Тичина, Михайло Стельмах та інші, почалося відродження Козацьких могил. З 1965-го заповідник був переданий Рівненському краєзнавчому музею, після чого стали активно відновлювати територію меморіалу.
Андрій БОРКОВСЬКИЙ
