Володимир Кравценюк: «У команді Радикальної партії Олега Ляшка кандидати «від землі», від людей.
Волинянин у списку Радикальної партії Олега Ляшка
У неділю 21 липня підемо на вибори. Цей наш вибір ще важливіший, бо живемо ми в парламентсько–президентській республіці. Отже, з новим парламентом отримаємо і нових міністрів, тих, хто і має дбати про наші зарплати, пенсії, дороги і ціни. Та чи буде достойно представлена Волинь у Верховній Раді? Хто саме з наших земляків потрапить у парламент цим літом? Будемо знайомитися
Ми зустрілися з Володимиром Кравценюком. Зараз він очолює Волинський осередок Радикальної партії Олега Ляшка і є кандидатом у депутати в партійному списку. Про себе розповідає, що корінний волинянин. І батьки його теж з Рожищенського району: тато — із села Копачівка, мати — з Єлизаветина. У 7 років померла мама Володимира, і він переїхав до райцентру. Виховувався в інтернаті.
— Пане Володимире, ви жили та навчалися в інтернаті в Маяках (нині Княгининок Луцького району), потім вступили до університету в Києві. Зараз маєте власну справу. Завдяки чому сироті вдалося вибитися в люди?
— Ви гарно знаєте мою біографію (сміється). Дякую Богові за бойовий характер, хоча й отримував у юнацтві через нього на горіхи. А ще я дуже вдячний вихователям і вчителям інтернату. Вони побачили в мені здібності й заставляли їх розвивати. Так, сердився на них за це, але не відступав. Якщо пообіцяю, то вже точно роблю, тому мене цим і брали. Ще нам в інтернаті прищепили правильні людські цінності: повагу, допомогу, наполегливість, відданість. Це допомагає мені працювати зараз із людьми, об’єднувати їх у результативну команду, де кожен розвиває свої таланти, а разом ми досягаємо результату. І наполеглива праця. От завдяки цим складовим, думаю, мені вдалося отримати дві освіти, потім закінчити аспірантуру і мати зараз свою справу. Ніколи не треба здаватися і засмучуватися — така моя порада молоді. Так, буде складно, але все вийде, якщо працювати над цим.
— Ніколи не треба здаватися і засмучуватися — така моя порада молоді.
— Круто! Це надихає. Раніше ви ніколи не балотувалися в депутати. З якими партіями співпрацювали? Маєте політичний досвід?
— Я не був учасником жодних політичних партій чи проектів, для моїх громадських ініціатив вистачало власних сил. Але щоб зробити щось для рідної області, потрібно єднатися з тими, хто має схожі погляди.
— Чому таки вирішили піти в політику? І чому саме Радикальна партія Олега Ляшка?
Як я казав раніше, багато речей зробити самотужки не можна. Політика сама по собі не є чимось поганим. Це — сфера, в якій ми всі вирішуємо, як нам жити. Політика — то наше єднання задля вирішення спільних проблем. І мене тішить, що РПЛ на Волині об’єднала людей, які поступово відроджують область своїми реальними щоденними справами.
Долучитися до команди Радикальної партії Олега Ляшка мене запросив мій друг університетських років, а тепер народний депутат України Андрій Лозовий. Він — дуже активна молода людина, яка, попри вік, вже встигла багато зробити для України, і я впевнений, ще зробить набагато більше. Тому я задумався. Потім Андрій познайомив мене з Олегом Ляшком, і так з’явилася ідея моєї роботи як керівника партії у Волинській області.
— Це було два роки тому, так? Тож якими здобутками можете похвалитися зараз?
— Усе правильно, я два роки керую осередком РПЛ на Волині. Пишаюся командою. Сьогодні в кожному селі, селищі, місті є наші партійці й активісти. До них можна звернутися, розказати про проблеми. Вони — наші очі та вуха. Отож, ми знаємо, що турбує мешканців будь–якого району Волині. За цей час провів із командою декілька виборів в ОТГ, маємо депутатів різних рівнів. І це чудово. Ми працюємо однією командою, і те, що не можуть вирішити місцеві депутати, передається обласним, а далі — депутатам у Верховній Раді. Можливо, нескромно, але хотів би похвалитися, що наші депутати в ОТГ за достатньо невеликий термін виконали майже всі передвиборчі обіцянки.
— Чому йдете у Верховну Раду, які завдання перед собою зараз ставите?
— Ми йдемо командою, де всі досвідчені та різні, з кожного регіону України. І це круто. Так–от моє завдання — це представлення інтересів Волині. Моя мета — щоб волинян чули. Про потреби волинян треба голосно говорити і змінювати закони, враховуючи сучасні потреби простих людей. Є наші особливі проблеми, які на місцях не вирішиш. Це — розвиток фермерства, захист лісів, розмитнення євроблях і робота для волинян, щоб вони не шукали грошей по сусідніх країнах. Обов’язково треба відстоювати село і фермерство. Ось на Волині які землі та ліси родючі! Це ж першочергова наше завдання — відродження села! А ще мрію налаштувати сприятливі умови для малого бізнесу, щоб кожен охочий мав роботу та гідну оплату власної праці. Поставив собі мету: щоб волиняни бачили, що їхні проблеми вирішуються. І що ми справляємося там, де не справилися інші.
Ірина ОСТАПЕНКО.
