Понад 40 скороходів із трьох країн цьогоріч змагалися в обласному центрі Волині, а першим перетнув фінішну стрічку Віктор Шумік.
«У нашому селі Ворокомле такого виду спорту не було…»
Так щиро зізналася нам мама переможця «Луцької десятки–2019» — Віктора Шуміка. Уродженець Камінь–Каширського району виявився найпрудкішим у легендарному турнірі зі спортивної ходьби серед чоловіків
Цієї неділі вже вчотирнадцяте на проспекті Волі в обласному центрі Волині відбулися міжнародні змагання «Луцька десятка». Цьогоріч помірятися силами у наш край приїхало понад 40 легкоатлетів із Білорусі, Молдови та багатьох областей України.
— Такий міжнародний спортивний захід — це хороша реклама нашого міста, тому стараємося зацікавлювати спортсменів з інших регіонів та країн нагородами і призами, — розповів майстер спорту міжнародного класу, учасник Олімпійських ігор–1996, начальник департаменту сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради Андрій Булковський.
Крім промоції Луцька, участь іноземців додала суттєвої інтриги турніру. Скажімо, переможець «Луцької десятки–2019» Віктор Шумік на дистанції 10 кілометрів випередив суперника із сусідньої Білорусі лише на 18 секунд. Вони прийшли до фінішу з результатами 40 хв 31 с та 40 хв 49 с відповідно. Не надто відстав від них ще один волинянин Іван Банзерук (41 хв 00 с).
— Я думав, що ми з Іваном будемо на фініші «рубатися», але йому щось сьогодні не вдалося, — поділився думками після змагань Віктор.
Мама чемпіона Любов Шумік розповіла, що син планував займатися волейболом, а про спортивну ходьбу навіть не думав, бо такого виду спорту в рідному селі Ворокомле Камінь–Каширського району не було. Але заслужений тренер України Володимир Яловик зумів розгледіти талант хлопця, коли той вступив до СНУ імені Лесі Українки, та правильно спрямував його.
Серед жінок у трійці лідерів ситуація аналогічна: «золото» і «бронза» — за волинянками, «срібло» — у білоруски. Першою фінішну лінію перетнула Марія Філюк (45 хв 17 с), другою була Анна Терлюкевич (45 хв 31 с), третьою — Олена Собчук (45 хв 34 с).
Переможниця розповіла, що нині готується до Всесвітньої універсіади в Італії, а «Луцька десятка» чудово вписалася у тренувальний процес.
«Мені казали: «Федоре, можеш пройти скільки завгодно, а то й зійти з дистанції», а я що — сюди приїхав, щоб сходити?
А наставниця Марії, заслужений працівник фізичної культури і спорту Валентина Борисюк каже, що ці змагання — справжнє свято для шанувальників спортивної ходьби. Вона задоволена результатом своєї підопічної, адже їй вдалося поліпшити торішній результат на 10 секунд. У 2018–му Марія Філюк здолала 10 км за 45 хв 27 с.
— Сьогодні приїхали наші сусіди–білоруси, і ми дуже тішимось цим, бо вони нас стимулюють, завдяки їм і в нас дуже хороші результати, — зазначила пані Валентина.
Сяяв щастям від хороших результатів наших легкоатлетів і керівник змагань, заслужений тренер України Володимир Яловик:
— Я задоволений. Адже Віктор Шумік, який виступатиме днями на молодіжному чемпіонаті Європи у Швеції, прийшов із особистим рекордом. Своє досягнення побили і Валентина Миронюк, і Олена Собчук!
Волинські атлети–юніори цього року поступилися першими сходинками п’єдесталу гостям турніру. Серед хлопців найшвидшим на дистанції 5 кілометрів був Олександр Мицик із Житомирщини (21 хв 05 с), другий — Ігор Гончаренко (21 хв 16 с) із Сумської області, його земляк Микола Рущак прийшов третім (22 хв 43 с). Серед дівчат перше місце здобула Анна Зубкова з Білорусі (22 хв 56 с), а за нею дві наші землячки — Дарина Касян (24 хв 03 с) і Валерія Шоломіцька (24 хв 15 с).
Звісно, без аутсайдерів такі змагання також не можуть відбутися. Тренер Марії Гудачок, яка прийшла до фінішу останньою, Геннадій Буткевич розповів, що його підопічна тільки відновилася після травми, тому суттєвих результатів від неї не вимагав. Утім, участь у турнірі, за його словами, є хорошою мотивацією для розвитку.
Серед іноземних учасників «Луцької десятки» був і 46–річний Федір Чумаченко. Свого часу він виступав і під прапором України, та вже тривалий час проживає в Молдові й захищав честь цієї країни на чотирьох олімпіадах. Востаннє на професійному рівні змагався у Луцьку сім літ тому. А цього року на «Луцьку десятку» приїхав у статусі ветерана, хоч і долав ту ж відстань, що й усі інші учасники змагань. «Мені казали: «Федоре, можеш пройти скільки завгодно, а то й зійти з дистанції», а я що — сюди приїхав, щоб сходити? Ще й свій ветеранський рекорд побив!» — заявив усміхаючись спортсмен, вихваляючи красивий обласний центр Волині, його привітних людей і чудову організацію дійства.
А ще дуже зворушливо було, коли під час церемонії нагородження деякі переможці виходили на п’єдестал із дітьми. Що ж, майбутні чемпіони примірювали до себе нагороди. До речі, медалі, кубки та призи на «Луцьку десятку» підготували спонсори: ТзОВ «Газета «Волинь», ТзОВ «Телеком–Сервіс» та фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».
