Він першим на Рівненщині підняв синьо-жовтий прапор
На Рівненщині вшанували пам’ять видатного земляка
Виповнилося 10 років від дня трагічної загибелі відомого українського політика, громадсько-політичного і церковного діяча Василя Червонія (1958-2009)
З цієї нагоди в Рівненському Свято-Покровському соборі на панахиду в пам'ять про видатного земляка зібрались його рідні, духовенство Православної Церкви України, чиновники, політики, науковці, пересічні рівняни.
Василь Червоній – народний депутат Верховної Ради України чотирьох скликань, член Вищої церковної ради УПЦ КП, староста Рівненського Свято-Покровського кафедрального собору, борець за Незалежність України навіки залишиться в історичній пам’яті Поліського краю і всієї України, як великий українець, який не лише поставив метою свого життя створення Незалежної України, а й, не зважаючи на нелегкі випробування, не звернув з обраного шляху, подаючи іншим приклад непохитності, безкомпромісності і непідкупності на шляху до омріяної мети.
Він мріяв про велику європейську державу – Україну, де кожен пишатиметься, що він – українець, де понад усе цінуватимуть християнські чесноти, де моральність і чесність державних мужів стануть запорукою благополуччя і величі країни.
Василь Червоній повернув вишиванці її справжній статус національної святині, а не етнографічного атавізму. Він споруджував пам’ятники героям-повстанцям, щоб нагадати українцям про їхнє славне минуле і зміцнити їх дух.
З такими думками йшов він до людей, коли в кінці 80-х років минулого століття створював на Рівненщині та в інших регіонах перші осередки Товариства української мови імені Тараса Шевченка, щоб відродити в Україні духовність, без якої неможливий економічний і політичний поступ.
Першим на Рівненщині він підняв синьо-жовтий прапор і символічно, що сталося це на полі Берестецької битви – місці козацької слави. Разом з ним його однодумці вчилися не боятися співати заборонений Національний Гімн України, повертали із забуття стрілецькі і повстанські пісні як скарбницю українського духу.
Василь Червоній повернув вишиванці її справжній статус національної святині, а не етнографічного атавізму. Він споруджував пам’ятники героям-повстанцям, щоб нагадати українцям про їхнє славне минуле і зміцнити їх дух.
Як справжній християнин Василь Червоній навертав людей до українського храму, відігравши велику роль у створенні єпархій Української Православної Церкви Київського патріархату, збудував Рівненський Свято-Покровський кафедральний собор – справжню окрасу західного регіону України.
Валентин Ставський
