Позиції ЗСУ поблизу Станиці Луганської, 11 червня 2019 року
Сленг війни: школярка дослідила, як влаштована мова бійців
«Підсніжники» – не весняні квіти, а видалені з тіла осколки. Школярка з Чернігівщини вивчила сленг війни
ПРо це пише Радіо Свобода.
Карина Бевзюк навчається у Ріпкинській гімназії імені Софії Русової, закінчила 10-й клас. Дівчина каже, що зацікавилась сленгом війни через те, що майже все життя війна – поруч.
«Я все ж живу в країні, де розгортається війна, і це безпосередньо повинно стосуватися і мене», – каже Карина. Щоб укласти словник, вона спілкувалася з військовими, які пройшли війну на Донбасі.
«Мені було цікаво зустрітися з людьми, які захищають нас. Більшість із них були відкритими, розуміли, що для людей, які живуть на мирній території – це важливо, тому розповідали все. Але деякі зберігали все у таємниці» – говорить дівчина.
Не кожен здогадається про значення сленгових слів військових, порівнюючи їх із повсякденними словами.
Військовий сленг чисельний, зазначає Карина. Він складається зі специфічних назв побутових речей і зброї, груп людей і типів військових операцій, і звісно ж – позивних.
Зброя: ніжно про жорстоке
«Бурячок» – мінометна міна 82 мм
«Весло» – АК-74
«Візитка Яроша» – потужна зброя та універсальний оберіг
«Гусян» – техніка на гусеничному ходу
«Клепачик» – ніж зі сталі
«Муха» – РПГ, ручний протитанковий гранатомет
«Няма» – ППС, пістолет-кулемет Судаєва
«Покемон» – кулемет Калашникова
«Сагайдачник» – поясний ніж.
Речі: це вам не ресторан
«Ніштяки», «замолоді» – волонтерські смаколики
«Нора» – бліндаж
«Сухпай» – сухий пайок
«Мультик», «мультикам» – універсальне камуфльоване забарвлення для різних місцевостей
«Цифра», «піксель» – нова форма Збройних сил України
«Зашивати» – підключати електропостачання. «Дівчинка готова» – значить «робота виконана». Так і виходить: «Дівчинка готова, можна зашивати».
Люди: поле для фантазії
Звідки беруться позивні? Це зовнішність або уміння бійця. Кремезний «Балу», «Водолій», що «поливав» із кулеметів, малий на зріст «Гоблін», войовничий «Дикий» і мирний «Кроха», поетичний «Єсенін», холеричний «Ураган». А ще «Сич», який добре бачить вночі і «Якудза» (японський кримінальний елемент – ред.), в якого тіло в татуюваннях і який працював у японському ресторані.
Не кожен здогадається про значення сленгових слів військових, порівнюючи їх із повсякденними словами. Навряд чи, почувши слово «бобри», ви б одразу подумали про інженерні підрозділи, які займаються будівництвом, а «беха» – що то не відома іномарка, а БМП, бойова машина піхоти. Якщо під час спілкування військових ви почуєте слово «маслята», то знайте, що військові не тільки ходять у ліс за цими грибами, а й заряджають автомати так званими «маслятами»-патронами. Можливо, ви подумаєте, що «Ксюха» – це ім’я дівчини, з якою хтось із захисників хотів би піти на побачення, але це автомат Калашникова.
Також для нас звичне діло «утюжити» ніяк не означатиме інтенсивний обстріл, а очі – то не прилад нічного бачення. На жаль, не ті весняні «підсніжники» вони бачать – для них це слово означає видалені з тіла осколки.
Аліна Павловська
