Поліський бусел став рецидивістом.
Лелека — злодюга
Уже понад двадцять років відпочивальників на березі озера Святого неподалік Залухова на Ратнівщині дивує лелека, який навідується на піщаний берег кілька разів на день
Гості звуть його Борею. Він із весни чекає туристів. Прилетить, огляне, чи не стоять намети, і знову повертається до свого гнізда. Але в сосновому бору, що оточує із заходу озеро, з’являються люди, бусько довго ходить з одного кінця берега в другий. Очікує, як би то вкрасти рибу. Якщо риболов повертається з озера, залишить свій улов у човні та йде по посудину, щоб викласти в неї те, що потрапило на гачок, то Боря — враз біля човна, і хазяйнує в ньому сам. Коли біля наметів тихо і нікого нема, крилатий злодюжка може понишпорити й там. До людей близько не підходить. Але коли гукнути «Боря», він зупиняється, витягує вперед дзьоб, чекаючи якусь поживу. Крім риби, бусел охоче їсть сало, м’ясо, а от хліба зовсім не хоче.
Весело живеться відпочивальникам із Борею, адже в його присутності не можна ловити ґав.
Микола ДЕНИСЮК.
І дівчатка отримують футбольні трофеї!
Дівчата і футбол — це ж, погодьтеся, красиво! Тут — більше емоцій і почуттів. І ведуть себе дисциплінованіше в грі, як хлопці
Вони заплітають косички і виходять на поле. Перед початком матчу стають у коло, обнімаючись. І… гра починається. У ній — тривога й азарт, дівчачий дзвінкий сміх і хвилювання до сліз. Оксана Шевчук (на фото) торкається м’яча і веде його футбольним залом. Дівчинка знає, чого вартує перемога і поразка. Вона встигає не тільки в спорті, а й у навчанні — цей рік закінчила на «відмінно». У складі вихованців Маневицької ДЮСШ, де працює її тато тренером–викладачем, вона є бронзовою призеркою Чемпіонату України з футзалу, має нагороду «Кращий захисник». Юна спортсменка — радість та гордість усієї родини.
П’ятикласниця мріє про потужну підтримку трибун, стежить за спортивними новинами, переглядає трансляції й захоплюється іспанським клубом «Барселона». Батьки підтримують Оксану, але бажають навчитися їй більшого, ніж футбол. Бо гра колись закінчиться, а життя триватиме.
Хтось каже, що цей вид спорту для хлопчиків — так вони підтверджують свою мужність, а дівчатка лише ставлять під питання власну жіночність і ніжність. А може, саме вони такій жорсткій грі дарують стільки краси та доброти. Як ота маленька дівчинка з футбольним трофеєм у руках!
Людмила ВЛАСЮК.
Є таке мистецтво — бути несхожими на інших
Мода буває різною. І це не просто якийсь стиль. Мода — це те, що заховане глибоко в душі, це те, як поставите себе світу
Якось, чекаючи автобус, стала свідком, як жінка з цікавістю спостерігала за двома дівчатами: в однієї були рожеві пасма, в другої — численна кількість африканських косичок на голові. Отак слово за словом вона переповіла мені й свою життєву історію.
… Молодою Марія працювала на залізничній колії у Львові. Робота тяжка, але дівчата і тут хотіли бути красивими, тож кожна прихорошувалася по–своєму. Моя співрозмовниця й собі вирішила змінити зачіску і у вихідний день зібралась до перукарні. Переступивши поріг модного закладу, була трішки здивована, побачивши сивочолого чоловіка з ножицями в руках.
— Чого пані бажає? — запитав перукар.
— Хочу сучасну стрижку. Модну, — невпевнено сказала Марія.
Чоловік розпустив її довгі коси по плечах — і за якусь мить густі пасма волосся лежали на підлозі.
Всю дорогу до гуртожитської кімнати дівчина гірко плакала, а за співчутливими поглядами дівчат, зрозуміла, що занадто вже модною вийшла зачіска. Ще й перукар порадив пофарбувати волосся, і тепер вона мала вигляд обскубаного жовтого курчатки.
Приїхала додому, і щойно зійшовши з автобуса, Марія побачила свою бабусю, яка йшла попереду з колежанкою. Дівчина почала наздоганяти її, але чомусь старенька не реагувала і перейшла на другий бік дороги, продовжуючи вести розмову. Опинившись зовсім поруч, Марія зрозуміла, що бабуня соромиться своєї внучки і вдає, що її не знає.
«Волосся швидко відросло, і фарба змилася, але я більше ніколи не ганялася за модою», — усміхаючись, сказала жінка. — Є таке мистецтво — бути несхожими на інших. І для цього не обов’язково відрізнятися стилем одягу чи зачіскою.
Власта КРИМСЬКА.
Гніздо горлиці та продовження роду
За кілька метрів від мого будинку росте стара береза. Посадили її понад 40 років тому, і тепер верхівка сягає 5–го поверху. Облюбували дерево верескливі горобці. А наприкінці квітня помітила серед них і пару диких голубів
Горлиці взялися мостити гніздо. Працювали, і невдовзі в розвилці дерева з’явилося пташине житло. З нього визирала голівка самки чи самця. Дикі голуби потомство висиджують обоє, змінюючи один одного. А тоді, пригадується, пішли холодні дощі, мокрий сніг. Через два тижні помітила, що замість однієї з гнізда визирало чотири голівки. З’явилися малята, а в батьків проблема: як їх прогодувати. По черзі носили черв’ячків, комашок. І знову летіли по харчі.
А якось вранці підійшла до вікна подивитися, що ж там поробляють пташенята, але гніздо було порожнє. Таємницю зникнення розсекретила сусідка. Мовляв, не раз бачила на дереві сороку. А вона ж відома злодійка. Краде не лише блискучі речі, а й із гнізд пернатих яйця і навіть пташенят. Тож, певне, вони стали здобиччю крилатої розбійниці. Кілька тижнів гніздо стояло пусткою. Дикі голуби залишили його. Але згодом пара повернулася. І невдовзі у неї таки з’явилися дитинчата.
Євгенія СОМОВА.
Дай собі спокій
«Жодна хмарина не сіє щодня живильного дощу, жодна квітина не цвіте цілий рік, жодне дерево не плодоносить весь час, жодне лоно не зроджує щомісяця… Чому ти гадаєш, що мусиш повсякчасно сіяти радість і добро, цвісти красою, плодоносити великими ділами, зроджувати мудре? Дай собі спокій».
Мирослав Дочинець, український письменник. Із книги «Апостол трав і вод».
10 липня
Сонце (схід — 5.17, захід — 21.30, тривалість дня — 16.13).
Місяць у Терезах, Скорпіоні. 8—9 дні Місяця.
Іменинники: Георгій, Єгор, Іванна.
11 липня
Сонце (схід — 5.18, захід — 21.29, тривалість дня — 16.11).
Місяць у Скорпіоні. 9—10 дні Місяця.
Іменинники: Іван, Сергій, Павло.
«Гроза ніде з дороги не звернула, а лиш за плечі мовчки обняла…»
Поетеса Оксана Пахльовська так віршовано описує літній день
За прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Алли Адамської, 10 липня — мінлива хмарність, короткочасний дощ, місцями гроза. Вітер західний, 5–10, подекуди пориви 15–20 метрів за секунду. Температура повітря вночі 7–12 градусів тепла, вдень — 17–22 вище нуля. 11–го — мінлива хмарність, уночі без опадів, удень місцями короткочасний дощ, гроза. Вітер західний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі — плюс 7–12, вдень — 17–22 з позначкою «плюс».
За багаторічними спостереженнями найтепліше 10 липня було 1953 року — плюс 34, найхолодніше — 1950–го — 8 градусів тепла.
Температура води в річці Стир — 20, в озері Світязь — 16 градусів тепла.
У Рівному сонце 10 липня рідко з’являтиметься з за хмар. Увесь день ітиме дощ, який до вечора почне слабшати. Температура повітря — плюс 11–18, 11–го — 12 –19 градусів тепла.
