Оксана Тарабанюк сподівається, що всі контролюючі служби об’єднаються, аби вирішити проблему.
Що ж там так тхне?
Три роки поспіль, щойно потепліє, Луцьк накриває хвиля смороду
«Пахне» практично у всіх районах — то зіпсутими яйцями, то дохлятиною, то фекаліями. Мешканці скаржаться, що неприємні аромати негативно впливають на їхнє здоров’я, звинувачують у бездіяльності владу. Мовляв, нічого не робить, аби знайти джерело смороду. Екологи міськради вважають, що його слід шукати за межами міста, на фільтраційних полях ПрАТ «Гнідавський цукровий завод», які орендує етанольне виробництво. Саме туди зливає відходи підприємство ТзОВ «Біо–Пек». У цьому намагалися переконати і журналістів, організувавши виїзд на фільтраційні поля
За словами начальниці відділу екології міської ради Оксани Тарабанюк, скарги на сморід з’явилися після того, як розпочало роботу підприємство «Біо–Пек». Вони надходили з усіх кінців міста. Однак найбільше — 70 відсотків — з південно–західного району. Зокрема, ЛПЗ, вулиці Львівської та прилеглих до них. Сморід поширюється залежно від напрямку вітру. Особливо сильний у спекотну пору.
Оксана Тарабанюк переконана, що причиною є саме мелясна барда, яку таємно скидає «Біо–Пек». Потрапляючи в каналізаційну мережу, вона змішується з фекаліями. Як стверджує фахівець, з проблемою, аналогічною луцькій, зіткнулися й на Київщині, де є етанольне виробництво, а також у Тростянецькій ОТГ Вінницької області.
Екологи продемонстрували журналістам так звані мулові карти, басейни–відстійники, у які скидає стічні води по трубопроводу Гнідавський цукровий завод. Їхня площа займає понад 90 гектарів. Один із таких басейнів уже осушений, знезаражений. У решті ще стоїть коричнева вода, над якою літають рої величезних мух. Довкола — посохлі рослини, сморід. Вода на останньому вкрита бульбашками повітря.
— Тут іде процес бродіння, — пояснює Оксана Тарабанюк. — Мелясна барда, з’єднуючись з органікою, виділяє газ.
Справжня кількість відходів, які скидаються, не відома. І це наводить на думку, що підприємство «Біо-Пек» зливає їх нелегально у каналізаційні колодязі. Вивозить за допомогою асенізаційних машин, які маскує під вантажівки.
— А ця карта така, якою мали б бути усі, — показує головний спеціаліст відділу екології Олег Гелета водоймище, на котрому плавають чайки. — Сюди йдуть очищені стокові води цукрового заводу.
До речі, воно за кілька метрів від сусіднього. Однак запаху тут немає. Вода чиста, довкола — буйна зелень. Попри те, екологи твердять, що на фільтраційне поле скидає відходи ТзОВ
«Біо–Пек». Його керівництво, а також цукрового заводу, заперечує це: мовляв, усе вивозять на поля сільськогосподарських підприємств і фермерів. Кажуть, що виробник етанолу має буфер, придбав для цього очисне обладнання. І натякають на те, що винуватцем смороду може бути Луцький спиртогорілчаний комбінат, інші підприємства або ж міська каналізація. Оксана Тарабанюк не відкидає цього, хоча й переконана, що від останньої залпових викидів смороду не буває. А про те, що ймовірною причиною його є етанольне виробництво свідчить і шалене споживання електроенергії Гнідавським цукровим заводом.
— Він починає працювати з 25 серпня, — розповідає вона, — зараз стоїть. То хто споживає її?
За словами фахівця, «Біо–Пек» перевищує і доведені ліміти. Йому дозволили скидати через каналізаційну мережу цукрового заводу 633 куби стічної води на добу на орендовані очисні споруди. Але справжня кількість відходів не відома. І це наводить на думку, що підприємство зливає їх нелегально у каналізаційні колодязі. Вивозить за допомогою асенізаційних машин, які маскує під вантажівки. За словами Оксани Тарабанюк, подібні факти фіксували неодноразово. Про це ж говорить і начальник відділу «Група швидкого реагування» департаменту муніципальної варти Луцької міськради Юлія Гоголь.
— Цього року тричі було зафіксовано скиди мелясної барди приватним підприємством «Біо–Пек» у міську каналізацію, — повідомила вона. — Востаннє — 20 червня. Цей факт зафіксував і «Луцькводоканал», підтвердивши наявність мелясної барди.
За словами екологів, вони роблять усе можливе, аби з’ясувати причину смороду і ліквідувати її. Міськрада організувала звернення громадян до Державної екологічної інспекції, Міністерства екології і прем’єр–міністра, надіслала листи до обласної прокуратури. Вони запевняють, що питання смороду в місті триматимуть на контролі до повного вирішення.
