4-річний Владислав — наймолодший косар Волині!
Зазвичай позмагатися у косінні приходять дорослі чоловіки. Але маленький учасник фестивалю стародавнього ремесла у Ківерцях — не дивина. Владик Долинчук стоїть на полі поряд із дідусями вже другий рік поспіль
Уперше Владислав узяв косу в руки у три роки. Енергійна дитина, яка тільки пізнає світ, постійно цікавилася, що роблять старші члени родини, і проявляла до їхньої зайнятості інтерес. Коли треба працювати на городі, він навіть може сказати: «Ви сидіть, а я буду робити». Тож відбивати охоту до роботи дитині не стали. Прадід Володя зробив для нього індивідуальну косу відповідно до зросту і взяв із собою на город. Тримаючи правнука за руку, поклали перші покоси. А потім передавати Владику майстерність давнього ремесла почав і дід Андрій. Як тільки на городі підростає трава, утрьох беруться за коси.
Усі разом прийшли і на щорічний День косарів у Ківерцях, присвячений святу Івана Купала, де чоловіки змагаються у вправності, швидкості та якості. Найкращих знавців ремесла нагороджують мотокосами. Владик ішов у тандемі з досвідченими дорослими косарями, рівнявся зі своїми наставниками. Дід Андрій захистив авторитетність перед онуком — став цьогорічним переможцем конкурсу, щоправда, серед умільців він також добре відомий — уже здобував цей титул у 2017 році.
— Я пишаюся своїм сином, бо він уже другий рік поспіль бере участь у конкурсі, продовжує сімейну традицію, — радіє батько Володимир Бут-Гусаїм.
— Найменший косар у Волинській області! Я пишаюся своїм сином, бо він уже другий рік поспіль бере участь у конкурсі, продовжує сімейну традицію, — радіє батько Володимир Бут–Гусаїм. До речі, за участь у святі хлопчик–косарик отримав грамоту міського голови. Тато з мамою, які самі займаються волонтерством і благодійністю, виховують Владислава в дусі патріотизму.
Поряд із незвичними захопленнями Владик любить футбол, вивчає англійську мову, освоює комп’ютер та сучасні іграшки. Батьки, забезпечуючи всебічний розвиток хлопчика, дбають про майбутнє та адаптовують малого до сучасності. «Ми прищеплюємо синові відповідальність і любов до праці, адже колись йому доведеться виховувати і своїх дітей», — зазначає Володимир Бут–Гусаїм. n