Вояки УПА розгромили німців біля гори Герелихи
16 липня 1943 року загін УПА напав на фашистську колону, що рухалася між селами Згорани та Власюки Любомльського району Волині
Той відділ УПА очолював Володимир Кушнір. Розвідка донесла, що з Любомля в Шацьк їхатиме колона з кількох легковиків, вантажівок та танкетки. Гітлерівці мали забрати зігнану молодь і вивезти на роботу в Німеччину. Упівці вирішили цьому перешкодити.
За іншою версією, німці замучили кохану Володимира Агапію Антонюк. Вона була зв’язковою УПА, двоє її братів служили в поліції, а потім пішли в повстанці. Дівчину видали окупантам польські поліцаї, які служили раніше разом з братами Агапії. Зв’язкову закатували до смерті і Володимир хотів помститися. Проте цей особистий мотив якщо й був присутній, то навряд чи відігравав головну роль.
За часів радянської влади на горі місцеві жителі таємно ставили хреста і в’язали на ньому жовто-блакитні та червоно-чорні стрічки. Комуністи раз за разом знищували його, але він з’являвся знову.
Місцем для засідки упівці обрали гору Герелиху, яка розташована впритул біля дороги. Зіграв роль фактор несподіванки: від повстанських куль одразу загинуло кілька солдатів. Але окупанти викликали по рації підкріплення з Любомля. Вони обійшли повстанців з тилу і ті мусили відступати. Тільки Володимир Кушнір відмовився. Він із кулеметом прикривав відступ друзів і загинув. Пізніше його знайшли, обсипаного гільзами, і поховали у Згоранах.
Окрім Кушніра, в тому бою прийняли смерть ще четверо вояків: Іван Оксентюк і Лукаш Чишій з села Перешпи (нині Заозерне) та ще двоє невідомих повстанців із Грабового і Запілля.
Опісля роздратовані гітлерівці спалили село Власюки (нині приєднане до Заозерного) та замордували старого селянина Терешка.
Уже пізніше, зі слів німецьких канцеляристів, стало відомо, що гітлерівці замовили 42 чи 43 труни. Відтак можна припустити, що їхні втрати у бою під Герелихою були чималими. Зрештою, це підтверджує і їхнє прагнення помсти та спалення Власюків.
За часів радянської влади на горі місцеві жителі таємно ставили хреста і в’язали на ньому жовто-блакитні та червоно-чорні стрічки. Комуністи раз за разом знищували його, але він з’являвся знову.
Андрій БОРКОВСЬКИЙ
