Йому – 26, їй – 44. Але це було кохання з першого погляду

Айседора Дункан приїхала в Москву в 1921 році. Знаменита у всьому світі танцівниця виступала у Великому театрі. Уряд надав їй розкішний особняк на Пречистенці, де вона і прожила аж до 1924–го. Для балерини, яка трагічно втратила трьох власних дітей, викладання було головним сенсом життя. Але надії на власну школу–студію не виправдалися. І Дункан стояла перед вибором — повернутися у Європу або заробити гроші, гастролюючи. У цей час у неї з’явився ще один привід, щоб залишитися в Росії, — Сергій Єсенін. Він підкорив її з першого погляду.

При першій зустрічі з всесвітньо відомою балериною Єсенін опустився перед нею на коліна. Айседора нічого не знала ані про геніальний поетичний дар молодої людини, ані про його скандальну славу. Для неї в раптовому романі все було несподіваним, новим і привабливим. Сергій Єсенін до цього часу тричі намагався завести сім’ю, але всі три шлюби не склалися.

У своїх листах до друга Сергій писав про перше справжнє й глибоке кохання. У цій вольовій та цілеспрямованій жінці поет знайшов близьку людину, якій міг довірити всі свої внутрішні страхи. Майже відразу Єсенін і Дункан стали жити разом. На момент їхнього знайомства поетові було 26 років, Айседорі — 44.

На платформі московського вокзалу Айседора, тримаючи Сергія за руку, сказала, що привезла цю дитину на його батьківщину, і у неї більше немає нічого спільного з нею.

Дункан була величною і гордою жінкою. Єдине, чого вона соромилася, — це різниці у віці зі своїм коханим. Вона була старша за поета на 18 літ. Тому, коли мова зайшла про одруження, вона попросила свого адміністратора виправити в її паспорті рік народження. Вони одружувалися двічі. Спочатку церемонія пройшла 2 травня 1922–го в Росії, а пізніше — за кордоном. І поет, і танцівниця побажали носити подвійне прізвище.

Нехай їхнє кохання було дивним і незрозумілим для більшості, однак усі, хто був близько знайомий із парою, не сумнівалися, що Єсенін і Дункан шалено кохали один одного. Траплялося багато сварок, биття посуду. Пара неодноразово розходилася з гучними скандалами. Але незмінно вони поверталися одне до одного.

Єсенін був небайдужий до алкоголю і через це іноді ставав невпізнанним і навіть жорстоким стосовно коханої. Але завжди повертався до неї — принижений і повний каяття. І Дункан прощала. Прагнучи захистити свого обранця від поганого впливу, Айседора відвезла його у Європу. Але і за кордоном поет топив тугу за батьківщиною у вині.

Їм усе важче ставало бути разом. Почала даватися взнаки 18–річна різниця у віці. Танцівниця усвідомлювала, що втратила свою чарівність для молодого поета і зрозуміла: весь тягар рішення про майбутню неминучу розлуку вона повинна взяти на себе. На платформі московського вокзалу Айседора, тримаючи Сергія за руку, сказала, що привезла цю дитину на його батьківщину, і у неї більше немає нічого спільного з нею. Восени 1923–го вони розлучилися.

У листах до Айседори Єсенін зізнавався, що часто згадує її з вдячністю. Дункан же ніколи не сказала про нього поганого слова. Дізнавшись про самогубство поета, вона оплакувала його смерть із болем і розпачем. Сама ж пережила Єсеніна всього на півтора року — її смерть настала у веселій курортній Ніцці. Зісковзнувши з її плеча, довгий шарф потрапив у колесо автомобіля зі спицями, що набирав швидкість, у якому була танцівниця, намотався на вісь і миттєво задушив Дункан.

Марина ЛУГОВА.