Недарма вони — водоплавні птахи.
Якщо качки ростуть не на воді — їхнє м’ясо не смачне
Ірина Трохановська з Турійська вже кілька років вирощує цю птицю
–У нас поруч є водойма. Утримання качок у таких умовах — це зовсім інше, аніж у закритих приміщеннях, — розповідає пані Ірина.
Каченятам треба спеціальні годівнички, щоб вони не розкидали корм. І постійно має бути вода. Поки пернаті малі (до місячного віку), господиня годує їх комбікормом з осипкою. Якщо давати тільки комбікорм, так навіть краще, бо птахи швидше набирають сили. Потім можна домішувати кукурудзяну крупу, осипку. Дуже корисна різана молода кропива з кислим молоком.
Коли качки підростуть, можна давати зерно: пшеницю та тритикале. Овес і ячмінь не підходять, бо мають остюки. Смакуватиме птиці й ряска. Багато хто ловить її і годує нею качок. Але найкраще, коли вони самі мають доступ до водойми. Іринині пернаті ціліський день збирають ряску. А ввечері їх знову годують.
Смакуватиме птиці й ряска. Багато хто ловить її і годує нею качок. Але найкраще, коли вони самі мають доступ до водойми.
— Я їх не могла з води вигнати. Вони ще й рибу ловили. Черв’яків різних їли. Ввечері приходили додому з повними волами. Ніхто мені не вірив, що вдень птицю не годую, — каже Ірина.
За її словами, качки, яких утримують без води, мають забагато жиру. На воді вони зганяють жир, тож м’ясо смачне. Якось був сухий рік і водойми висохли. Звісно, пернаті сиділи вдома.
— Того року качки були несмачні. Тоді з ними ціле літо жила ще й дика кряква. Прилетіла вночі під вікна спальні, покрякала, подякувала, що її годували і не з’їли, та й полетіла у вирій, — таку історію розповіла Ірина Трохановська.
Тарас СТЕПАНЮК
