«А винен хто у підтопленні авто?» — «Їхні власники опинились не в тому місці і не в той час...»
Услід за Луцьком і Рівне перетворилося на море. Чи зарадить цьому китайський метод?
Нещодавно ми повідомляли про півторагодинний дощ, який перетворив вулиці Рівного на суцільні потоки води (на фото). Подекуди їх рівень сягав пів метра. Затопило підвали близько сотні будинків та не менше автівок. Розмір збитків досі рахують, а міська влада у своїй манері заздалегідь попередила рівнян: вдіяти нічого не може. Тож за наступної доброї зливи Рівне знову плаватиме
Дощ 26 липня інтенсивно лив близько години — за цей час на очах у рівнян вода піднялася до капотів автомобілів. На 101 раз за разом телефонували містяни, котрі на легковиках не могли виїхати з потоків води, та власники будівель, які почало підтоплювати. Найбільше постраждали центральні вулиці Рівного, а також село Бармаки. Рятувальники відбуксирували на сухі ділянки 43 автівки та відкачали воду з 54 житлових та 17 адміністративних будівель.
Рівненська обласна та міська ради вже готуються виділити допомогу на свої комунальні заклади, які підтопило під час зливи. А ось жителям кошти на ремонт транспортних засобів та будинків потрібно шукати самостійно. Місцева влада готова допомагати з відновленням житла хіба що малозабезпеченим. Щодо авто, то адвокат Юрій Клекотка одразу після дощу пропонував таке: чиї автомобілі постраждали, фіксувати ушкодження та подавати на міську владу до суду з вимогою компенсувати збитки.
— В Україні були прецеденти, коли власники підтоплених автомобілів вигравали такі позови та компенсовували збитки, — зазначає пан Клекотка. — Але шанси щось відсудити будуть лише тоді, коли є відповідна фіксація. Бо рівняни, які ніколи з подібним не стикалися, не викликали поліцію, коли їхній автомобіль потрапив у водяну пастку, не знімали все на фото та відео, не відправляли у той же день авто на СТО для експертизи, не фіксували вартість ремонту, довести нічого не зможуть. А всі ці документи дуже важливі, аби вимагати компенсацію від міськради. За консультаціями до мене після повідомлення у Facebook зверталися, але випадків, які б мали перспективу у суді, я не помітив.
Сергій Паладійчук, який того тижня виконував обов’язки міського голови, зауважив, що кожне звернення потерпілих рівнян розглядатимуть індивідуально:
Рятувальники відбуксирували на сухі ділянки 43 автомобілі та відкачали воду з 54 житлових та 17 адміністративних будівель.
— На жаль, ми не можемо претендувати на компенсацію з боку держави, оскільки випадок у Рівному не підлягає під класифікацію надзвичайної ситуації. Тому будемо справлятися власними силами. Створено робочу групу, яка у випадку скарг містян виїжджатиме на місце та з’ясовуватиме розмір втрат і можливі варіанти допомоги. Бюджет міста обмежений, але, думаю, будемо шукати різні джерела фінансування. Насамперед звертатимемо увагу на малозахищених.
Кожна людина має право звернутися до суду. Але це стихія, це лихо. Як тільки почалася злива, водоканал отримав команду увімкнути всі насоси, проте дуже велика кількість води за такий короткий час випала, що навіть гіпотетично владнати проблему місто не могло. І в Україні, і за кордоном, коли вирує стихія, мережі не справляються, бо технічно на форс–мажорні обставини не розраховані. Будують мережі за середніми нормативами, з урахуванням пікових навантажень, але не стихій. Ви ж не купуєте 10–кімнатну квартиру тільки тому, що гіпотетично до вас може приїхати коли–небудь у гості 45 осіб. У всьому світі існує страхування, яке мінімізує наслідки стихій.
Підтоплювало вулиці Рівного і раніше, адже зливової каналізації у центрі міста немає, а фекальна не встигає вбирати воду під час опадів. Проте такого великого потопу тут не пригадують. Що було б, якби злива тривала не півтори години, а довше, можна тільки уявити. А зі зміною клімату, яку передбачають кліматологи, інтенсивні опади можуть стати звичними для нашого регіону. Тож уже зараз потрібно думати, як мінімізувати наслідки.
Міський голова Володимир Хомко не раз наголошував, що зливову каналізацію у центрі Рівного в найближчі 50 років побудувати неможливо: занадто дорого, по–перше, а по–друге, для цього доведеться перекопати весь центр.
Проте дешевші рішення є — і їх пропонують вітчизняні науковці. Олександр Ткачук, доктор технічних наук та завідувач кафедри міського будівництва і господарництва НУВГП, зазначає, що є два способи уникнути масових підтоплень у Рівному в майбутньому:
Перший — традиційний: зробити систему дощового водовідведення по всьому місту, особливо в центрі, де в одну каналізацію потраплять і дощова вода, і каналізаційні стоки. Другий шлях менш ефективний, але і не такий витратний — затримування дощових опадів у місцях випадіння. Йдеться про будівництво інфільтраційних майданчиків і басейнів. Ідея започаткована в Китаї, зараз її активно використовують у Європі, зокрема в Берліні, який називають містом–губкою. Інфільтраційні басейни будують під газонами, де немає комунікаційних мереж, зі спеціального пористого матеріалу. Дощова вода стікає у басейн та накопичується. Потім її поступово або дренують у систему водовідведення, або спускають у водойму, або забирають для технічних цілей: поливу рослин наприклад.
Левко ЗАБРІДНИЙ
