Іноді з уламків виходять шедеври...
Інкрустації
Якщо у вас залишилися зайві шматочки чогось — ви можете створити з них шедеври власними руками. Наважтеся спробувати. Чи спочатку відвідайте майстер-класи. І ви вмітимете шити з клаптиків! Клеїти з уламків. Складати з уривків. Творити зі шматочків пошматованого. Нанизувати на ниточку днів намистинки емоцій і вражень, які закотилися у куточки пам’яті, але претендують на місце в картині. Всі вони різного розміру, кольору, фактури… Й не завжди ліпляться одна до одної
Але не бійтеся експериментувати! Там стразик, там ґудзик, там ще одна намистинка — і ви королева, й навколо вас — ексклюзив!
Знайдіть на антресолях минулого засохлі гербарії кимось дарованих квітів. Пришпилених до чорного оксамиту булавками чужих гострих поглядів мертвих метеликів відчуттів.
Штучно зістарені кракелюром чи й насправді помережані тріщинками від часу шкатулочки із секретами.
Старі листівки. Випадкові кадри з подорожей душі.
Опудала упійманих колись синіх птахів щастя.
Це все може мати нове життя!
Нові техніки роботи із усім, що є під рукою, надають усе більше можливостей для творчості.
І все це поєднання непоєднуваного може прикрасити вашу оселю або й потішити когось іншого, з ким ви наважитеся поділитись.
Ковдра із клаптиків зігріє вас холодними вечорами. Коли ви спалите у каміні чиїсь фото, які не вклалися в колажі.
Колажі теж створюйте… Це цікаво.
…Іноді так буває, що цілісність можлива лише як поєднання осколків.
Іноді. Не завжди.
Ліпиш щось докупи, поєднуєш, прикрашаєш. Плавиш, гнеш, трансформуєш…
І все воно — ексклюзив. Твій власний. Шматочки, які лишились. Від того, з чого ти виросла. Від того, що порвалось, розбилось, зламалось. Або просто зайве…
…Іноді так буває, що цілісність можлива лише як поєднання осколків.
Це все — з минулого.
Воно вкладається в калейдоскоп теперішнього дивним орнаментом. І якщо калейдоскоп хитнути — складеться інакше.
Той візерунок з різноманітних уламків може й насправді стати шедевром. Або не стане.
Інкрустуєш отак леза своїх вечорів хтозна-чим…
А тоді думаєш — доста. Хочу чистоти. Осмисленої порожнечі.
Викидаєш усе.
І починаєш накопичувати нове.
Наталка МУРАХЕВИЧ
