Одні кажуть: «КРУТО», інші — «Не усувайте українця від права обирати» (Відео)
Як ви ставитесь до ініціативи команди Володимира Зеленського голосувати на виборах через інтернет? Чи буде таке волевиявлення чесним?
Володимр КАРПУК,
народний депутат України
V та VІ скликань
(м. Луцьк):
— Ясно, що це вже стало звичайним явищем у країнах Європи, зокрема в державах Балтії. Але в українських реаліях це далеко від справедливості, оскільки полегшує маніпуляції та махінації. Кажуть, що людство не придумало нічого кращого за демократію, але зараз, в епоху нових технологій і великого потоку інформації, коли люди мають обмежені можливості для її адекватного аналізу, демократія втрачає свої позитивні якості. Бо на практиці влада перетворюється в охлократію — владу некомпетентної більшості.
Ростислав КУШНІРУК,
заслужений працівник культури, засновник народної хорової капели «Посвіт», член товариства політичних в’язнів
та репресованих (Луцький район):
— Така ідея — ніби у ногу із життям. Але я категорично проти. Вважаю цю ініціативу провокативною, адже суспільство до цього ще не готове. На мою думку, це просто підготовка до великих фальсифікацій та маніпуляцій. Не інакше.
Роман РОМАНЮК,
директор Волинського обласного центру зайнятості
(м. Луцьк):
— Голосувати через інтернет? А чому б і ні. Є ж така практика у світі. Тому не бачу в цьому нічого поганого. Звісно, якщо зробити усе з розумом — створити надійну систему електронного голосування з високим рівнем захисту, адаптувати програмне забезпечення до наших можливостей. Це ж реально. Головне, щоб була забезпечена під час онлайн–голосування конфіденційність, чесність, аби уникнути фальсифікації.
80% населення нині мають гаджети. Електронне голосування буде для них додатковою можливістю волевиявлення. У такий спосіб можна залучити до виборів і найменш активну частину електорату — молодь. Вона ж постійно сидить у соцмережах.
Людмила ПРИХОДЬКО,
народна артистка України (м. Луцьк):
— Складно навіть уявити таке голосування, бо натискання на кпопку хто перевірить? Принаймні зараз хоч дивляться у паспорт виборця. Я знаю, як живе село, який там рівень освіти, медицини і які пенсії. Не у всіх людей навіть телефони є, то про який онлайн можна говорити? Я поважала би владу, яка поважає свій народ. Але ця влада не усвідомлює, що її обрали на противагу попередній. Мене хвилює цей народний вибір, хвилює доля України.
Знаєте, можна організувати і голосування поштою, листи писати, можна знайти різні способи… Але як нарешті обрати чесних і достойних?
Бо нинішні владці починають із дивних методів: азартні ігри хочуть легалізувати, обурює, як ставляться до журналістів. Хоч Зеленський ніби і людина від мистецтва, але у його передборчій програмі навіть слів таких, як культура і мистецтво, немає. Болить, що у моєму рідному Каневі на Черкащині 40 років не можуть добудувати будинок культури, і, мабуть, уже й не добудують. Знаєте, можна організувати і голосування поштою, листи писати, можна знайти різні способи… Але як нарешті обрати чесних і достойних?
Володимир ШЕНДИБИЛО,
заступник головного лікаря Луцької міської клінічної лікарні (м. Луцьк):
— Ініціатива загалом непогана, адже технічний прогрес не зупинити, новітні інформаційні технології активно впроваджуються в життя. Інша річ — чи готова сьогодні Україна до електронного голосування? Думаю, ми до цього ще не доросли. Далеко не у всіх селах у глибинці є змога користуватися інтернетом, не всі літні люди мають сучасні гаджети. А потрібно забезпечити умови для волевиявлення усіх верств населення. Також маю сумніви щодо того, чи є технічна спроможність надійно захистити процес голосування від втручань, зокрема і з боку спецслужб інших країн. Навіть у США не можуть похвалитися, що вирішили цю проблему. І ми бачимо у телесюжетах, як там люди йдуть на виборчі дільниці.
Я вважаю, що у наших умовах потрібно покроково запроваджувати певні елементи електронного волевиявлення. Скажімо, спочатку можна встановлювати в кабінках для голосування спеціальне сканувальне обладнання, щоб полегшити процес підрахунку голосів і уникнути фальшування. А згодом, імовірно, буде змога застосовувати змішану систему голосування: і класичним шляхом, і частково за допомогою інформаційних технологій. Але тільки за умови гарантованого захисту від стороннього впливу.
Микола ВЕЛЬМА,
редактор громадсько–політичної газети «Вісник Ковельщини», заслужений журналіст України (м. Ковель):
— Особисто я до цього готовий. Але річ у тому, що до реалізації такого нововведення треба ще багато зробити. У нас телебачення не покриває окремі регіони. А інтернет і поготів є не скрізь. Тож варто спочатку подбати про його поширення на всій території України. І про те, звичайно, щоб гаджетами могли користуватися старші люди, яких ще треба цьому навчити.
Чи чесним буде таке голосування? Якщо його проводитимуть чесні люди, то результати відобразять реальну ситуацію. А ще це має бути врегульовано на рівні законодавства. Безперечно, потрібна ефективна система контролю… Он скільки пунктиків набирається. Хочеться вірити, що коли дійде до волевиявлення онлайн, то всі вони будуть враховані.
Віктор ТАРАСЕНКО,
заслужений шахтар України, депутат Нововолинської міської ради
(м. Нововолинськ):
— Я не входжу в команду критиків Президента Володимира Зеленського, але такого нововведення не сприймаю. Поясню чому. Зараз Україна не готова до повної комп’ютеризації. Навіть далеко не всі мої земляки, які проживають у містах, придбали гаджети, дехто зовсім не вміє ними користуватися. У селах взагалі одиниці їх мають, та й інтернет там, якщо є, то працює з перебоями. Проводити «всеукраїнське» навчання населення нереально. А на яку там кнопку можуть натиснути замість того, хто не знайомий із комп’ютером, людина не буде знати. Так що рано говорити про такі прогресивні методи. Може, щонайшвидше років через десять це станеться…
Андрій САПОЖНИК,
голова Павлівської ОТГ (с. Павлівка Іваничівського району):
— Я, як молода людина, позитивно ставлюся до такої пропозиції, в тому числі й до голосування онлайн. Адже так вибирає весь прогресивний світ. Однак у нас — свої реалії, які потрібно обов’язково враховувати. Незважаючи на те, що інтернет проведений до усіх населених пунктів нашої громади, люди старшого віку не вміють користуватися комп’ютером і часто не бачать у цьому потреби. А вони становлять більшість виборців, які беруть участь у голосуванні. Добре, якщо в сім’ї є молодь, яка все зробить замість своїх батьків, бабусь та дідусів. А в протилежному випадку доведеться когось кликати на допомогу. Таке волевиявлення громадян може бути спотвореним, та й при теперішніх технологіях і в нинішній ситуації — не зовсім чесним.
Діна ЛУЦИК,
багатодітна мати
(с. Підцир’я
Камінь–Каширського району):
— Як для мене, матері дев’ятьох дітей, якій непросто, як кажуть, вийти у світ, голосування через інтернет — кращий варіант. І взагалі думаю, що таке нововведення на часі, адже вся молодь сьогодні в інтернеті — в інстаграмі, фейсбуці. Їм простіше натиснути кнопку в гаджеті, ніж іти на виборчу дільницю. А тим більше, коли ще й відкріплення треба брати, якщо така ситуація складається. Може, завдяки такому голосуванню й активність була б вищою — не 50–60 відсотків від загального числа виборців. Правда, якщо сама процедура буде надто складна, то це може ще зменшити кількість учасників. Буває, хочеш підтримати петицію–запит якогось народного депутата на адресу президента, але коли почнеш реєструватися, то стільки «порогів» треба переступити, що і рукою махнеш.
Стосовно того, чи буде таке голосування чесним, то на дільниці й зараз можна сфабрикувати результати, і, я думаю, коли вибори будуть проводитися по–новому, то хакери знайдуться і тут. В принципі все залежить від того, наскільки влада зацікавлена, аби результати були правдивими.
Богдан ШИБА,
луцький міський голова
2006–2010 років
(м. Луцьк):
— Наразі треба покращувати рівень життя людей, підвищувати технологічну, інформаційну культуру. І лише тоді такі нововведення можна застосовувати. Тим більше, що інтернетом охоплено не всю сільську місцевість. Тому різноманітні інтернет–опитування і тим більше голосування будуть необ’єктивними. При такому рівні кіберзахисту, який є у нас, електронні вибори не можуть бути чесними, будь–хто зможе втрутитися.
Володимир ЧЕРЧИК,
секретар Маневицької селищної ради
(смт. Маневичі):
— Я то готовий до голосування в інтернеті, а от чи спроможні це будуть зробити старші люди? Їх треба якось навчити поставити ту ж «галочку» за допомогою техніки. Чи буде це голосування чесним — складно передбачити. Голоси, звичайно, будуть зчитуватися, але це комп’ютери, які здатні ламатися, давати збій, тому це новаторство поки звучить як експеримент. Я зможу це зробити, але переважна більшість пенсіонерів, які беруть активну участь у місцевих виборах, сьогодні не готові до таких кроків, і навряд чи їх можна буде повноцінно підготувати до електронного голосування навіть до 2024 року.
Микола ДЕНИСЮК,
водій (м. Луцьк):
— Вважаю, що ми ще не готові до таких нововведень. Можливо, колись така форма голосування і буде доцільною, але зараз вона не на часі. Це потрібно впроваджувати поступово, адже не всі мають гаджети, не скрізь є доступ до інтернету. Для мене це складно, мені значно простіше у бюлетені поставити відмітку. Я все життя так голосував — перелаштуватися важко.
Ірина ФАРІОН,
доктор філологічних наук, мовознавець, член політради ВО «Свобода», народний депутат України
VІІ скликання
(м. Львів):
— Ці «мальчікі» з «95 кварталу» сприймають Україну як віртуальне середовище і як свою територію для бізнесових ігор. Те, що вони пропонують, — це один зі складників тих їхніх бізнесових ігор для того, щоб максимально українця усунути від впливу на чинну владу…
Я вважаю, що існують речі, які людина обов’язково мусить робити персонально. А є речі другорядні, які можна робити по електронці. Це як подані документи до вищого навчального закладу. Ти працюєш через свій кабінет, але маєш приїхати і привезти персонально документи! Треба навчитися відрізняти головне від другорядного і не перетворювати все наше життя у віртуальну версію. Вибори — це обов’язок кожного прийти і проголосувати!
А ви що думаєте з цього приводу? Чекаємо листів на поштову адресу: 43025, просп. Волі, 13,
м. Луцьк, «Газета Волинь» або електронну: volyn.nova@gmail. com.
Бліц провели
Василь УЛІЦЬКИЙ,
Галина СВІТЛІКОВСЬКА,
Алла ЛІСОВА, Катерина ЗУБЧУК, Мирослава КОЗЮПА,
Лариса ЗАНЮК,
Людмила ВЛАСЮК,
Оксана КОВАЛЕНКО,
Євгенія СОМОВА,
Олег КРИШТОФ.