Телетюрма народів

Лариса ВОЛОШИНА, практикуючий психолог, мешканка Криму до анексії півострова, редактор розділу «Блоги» телеканалу «Еспресо ТВ», колонка на сайті газети «День»

Йшлося про створення потужного міжнародного російськомовного каналу, який віщав би на території Криму, Донецька і Луганська та Європи, США, Ізраїлю, і показував «прагматично і правильно реальні новини, реальне життя в Україні». Але після виборів риторика дещо змінилася. За словами заступника голови Офісу Президента Кирила Тимошенка, канал хоч і буде державним, але з частковою трансляцією «найкласнішого контенту» приватних каналів. Тобто, мова вже не просто про інформування.

Маємо намір проспонсорувати державним коштом розважальний телеканал, на якому російськомовні серіали, гумористичні програми будуть розбавлені новинними блоками. Більше скидається на спроби оплатити державним коштом російськомовний розважальний контент, зробивши з нього «продукт національного значення». Як виведення умовних «Сватів» на міжнародний рівень допоможе боротьбі з російською інформаційною агресією, при цьому не пояснюється.

До того ж не будемо забувати, що і КісельовТБ, і серіали про дружбу між народами — ​всі вони транслюють ключову тезу «руского міра», згідно з якою українці і росіяни — ​один народ, який був розділений внаслідок руйнації Радянського Союзу. Україна тепер самотужки буде сплачувати за російський пропагандистський контент? Усе це нагадує обов’язок родини страченого сплатити за роботу катові.

Серед поціновувачів рецепту припинення війни за допомогою поєднання в єдиний російсько-український мовний, культурний та історичний простір доволі цікавим є наступний аргумент — ​«Не варто віддавати російську мову та російську культуру Путіну. Все це належить світові. Україна може стати флагманом вироблення інформації для російськомовного населення планети». Той факт, що незалежна Українська держава потребує власних культурних та історичних традицій при цьому якось забувається.

Нам пропонується сприйняти радянське за спільне. Втративши при цьому своє — ​шляхетно-українське. Василь Стус, Ліна Костенко, Василь Голобородько (справжній український поет, а не вкрадений на потребу російськомовного серіалу образ) — ​всі вони не є частиною радянського або імперського минулого. Як і Мазепа, Сковорода, Франко та багато інших. Усім їм не буде місця в цій російськомовній правді про Україну. Тож у чому контрпропагандистська робота? Знову рефлексувати щодо великодержавного шовінізму, де Україні і українцям відводиться роль кумедних домашніх тваринок?

Для того, щоб перемогти «рускій мір», потрібно створювати канал, що пропагує «український світ». Треба знайомити світ не з російською культурою без Путіна, а з собою — ​з красою, незламністю та величчю українства, яке вижило, збереглося та має право на відродження.

Повний текст: day.kyiv.ua.