Євген Павлишин вирішив діяти за законом і приніс вимагачеві помічені купюри.
Син директора «атомки» для прокурора – не авторитет?
У Вараші Павло Павлишин не менш впливовий (а то й більше), аніж міський голова Сергій Анощенко. Втім, це не завадило місцевому прокуророві вимагати від сина генерального директора Рівненської АЕС хабар. Про це говорить відкрито не лише сам Павлишин-молодший, а й правоохоронці, які цими днями ловили вараських «хабарників» на гарячому. І хоч упіймали не того, кого мали, Павлишин лишився вдоволеним
33-річний Євген Павлишин — бізнесмен. А окрім того, що син директора РАЕС, ще й депутат міськради від БПП. Попри це, зазначає Павлишин-молодший, місцевий прокурор відкрито і доволі нахабно вимагав у нього 1,5 тисяч доларів хабара. Син міг наскаржитися батькові — і, цілком ймовірно, справу вдалося б владнати. Проте Євген Павлишин пішов зі скаргою до ДБР та прокуратури.
Правоохоронці заяву бізнесмена не проігнорували. Спершу документували вимагання коштів, а потім, вручивши Павлишину марковані купюри, відправили його давати хабар. Гроші бізнесмен мав віддати прокурору Вараського відділу прокуратури Юрієві Мізюку, проте замість нього прийшов заступник начальника міського відділу поліції Святослав Тимофієв — його правоохоронці з 39 тисячами гривень і затримали. Як пояснював Тимофієв слідчим, кошти його попросив забрати прокурор, який у той день був на дні народженні. Проте чоловіка взяли під арешт (за кілька днів він вийшов під заставу), і поки що розслідування щодо нього триває.
ДБР також провело обшуки у місцевій прокуратурі, проте підозру Юрієві Мізюку ще не оголошувало. Розслідування кримінального провадження, відкритого за фактом вимагання та отримання службовою особою неправомірної вигоди, триває. Процесуальне керівництво у справі, до слова, здійснює Генпрокуратура, а оперативну допомогу надає СБУ.
Тепер уся громада міста сподівається, що справа буде завершена, прокуророві вручать офіційну підозру і його як мінімум звільнять з посади. Всі докази у правоохоронців є.
Євген Павлишин охоче коментує справу. Каже, його не тільки зачепило вимагання хабара, а й тон, яким прокурор говорив до нього:
— Мізюк хотів 1500 доларів за те, що авто, з якого продаємо хот-доги на виїзді з Вараша, стоїть не за 15 метрів від теплотраси, а за 10. Я сказав, що можу пересунути його на п’ять метрів, проте Мізюк мені відповів, що треба платити, бо все одно відкриє кримінальну справу, а я потім буду бігати і доводити, що не дурень. Також причепився за декларацію, що я повідомив про зміни у майновому стані (про купівлю приміщення магазину) не за десять днів, а на 12-й. Погрожував, що напише в управління захисту економіки, на мене складуть протокол і назвуть корупціонером.
Говорив прокурор зі мною дуже зверхньо, начебто я — ніхто. Твердив, що мене потрібно посадити. За що? За те, що продаю булочки? Не краду ж нічого. Кажу: півтори тисячі доларів — багато, скинь хоч трохи. А він мені: «Для тебе це небагато». Тобто він вирішує, для кого багато, а для кого ні? Знахабніли до ручки. Тому я і пішов на такий крок — звернувся до правоохоронних органів.
Уже 16 років займаюся підприємницькою діяльністю, але те, що відбувалося у Вараші останніми роками, переходить усі межі. Прокурор землі під собою не відчував. До мене зараз звертаються місцеві підприємці, які дякують за мій вчинок. Кажуть, що теж хотіли так зробити, але боялися. Один підприємець, наприклад, облаштував штучне футбольне поле — для людей, суто соціальний проєкт, а прокурор накопав, що воно від електролінії на неналежній відстані, і теж вимагав 2 тисячі доларів хабара. Тепер уся громада міста сподівається, що справа буде завершена, прокуророві вручать офіційну підозру і його як мінімум звільнять з посади. Всі докази у правоохоронців є.
Поліцейський, якого затримали, не причетний до вимагання — його прислали забрати гроші. Спершу планувалося, що коли передасть кошти прокуророві, тоді буде затримання. Але той святкував день народження дружини, тому «посередник» гроші йому не заніс того ж дня. Тож СБУ затримала його. Шкода поліцейського. Натомість прокурор, який вимагав гроші, ходить досі на роботу.
Але я задоволений, як спрацювали ДБР, Генпрокуратура та СБУ. У мене змінилося ставлення до правоохоронних органів. При бажанні силовики можуть навести лад. Дуже професійно хлопці спрацювали. Навіть не очікував, що все так буде — вся доказова база в них є. Думаю, прокурор не викрутиться. Та й я цього просто так не залишу — готуватиму паралельно судовий позов за моральні збитки, які мені він спричинив. Я себе вважаю людиною, зі мною не можна так розмовляти.
Юрій Мізюк, якого звинувачує Євген Павлишин, коментувати ситуацію відмовляється. На роботу, втім, ходить. В обласній прокуратурі зазначають, що відсторонювати його від виконання обов’язків немає підстав. Юрій Мізюк у вараській прокуратурі працює давно. Його дружина — начальниця міського відділу надзвичайних ситуацій. Відповідно до декларації пана Мізюка, торік на посаді прокурора він отримав 311 тисяч гривень зарплати. У родини жодного власного майна офіційно немає.
Євген Павлишин, відповідно до його декларації, торік від підприємництва заробив тільки 59,2 тисячі гривень. У пана Павлишина у Вараші є квартира на 68 «квадратів», офіс — на 50 «квадратів», 10 соток землі, невеличкий торговий павільйон та торговельне приміщення, площею 47 «квадратів». Також торік Євген Павлишин придбав квартиру та нежитлове приміщення в Ірпені під Києвом, а цього року — ще два нежитлові приміщення в Ірпені.
Затриманий Святослав Тимофієв із дружиною мають квартиру та невеличкі частки у батьківських квартирах. Зарплата заступника начальника вараського відділу поліції торік становила 156 тисяч гривень.
Левко ЗАБРІДНИЙ.
