Який жах!!!
Поховання в’язнів полили гасом, випалили, а потім посипали вапном
3 вересня 1941 року начальник тюремного відділення УНКВС у Волинській області сержант держбезпеки Стан рапортував про розстріл в’язнів у Луцькій тюрмі
«Усі трупи — 70 з лишком засуджених до найвищої міри покарання (розстрілу. — Авт.) та близько 800 підслідних — ми закопали і місцезнаходження їх полили гасом та випалили, а після цього посипали вапном», — йшлося у доповіді Стана начальнику тюремного відділення НКВС УРСР політруку Дємєхіну.
Після німецького бомбардування у деяких камерах та адмінприміщенні повилітали двері, решту в’язні вибили самі. Стан наказує начальнику Луцької тюрми Гриньову звільнити малолітніх ув’язнених та засуджених за невеликі побутові злочини. Таких, за словами енкаведиста, було до 70 чоловік.
Невдовзі опергрупа, конвойна рота та керівництво тюрми розстріляли близько 800 чоловік (сучасні дослідники вважають, що всього протягом двох днів було розстріляно від 2 до 4 тисяч ув’язнених).
23 червня 1941 року близько 11.30 прибула оперативна група на чолі з капітаном держбезпеки Розовим. Начальник обласного управління НКВС капітан Іван Білоцерківський викликав Стана і просто біля стін тюрми наказав видати групі всіх в’язнів, засуджених за контрреволюційну діяльність, особливо членів ОУН.
Розов наказав привести в’язнів для розстрілу, мовляв, ворог за сім кілометрів від Луцька. Стан підкликав начальника тюрми Гриньова, його заступника Лєскіна, чотирьох чергових Башлакова, Янущенка, Ковальова та Балахіна. Щоправда, Лєскін злякався заходити у приміщення. «Тоді ми всі віддали свою зброю Лєскіну, а самі беззбройні зайшли всередину відбирати в’язнів», — рапортує сержант.
Невдовзі опергрупа, конвойна рота та керівництво тюрми розстріляли близько 800 чоловік (сучасні дослідники вважають, що всього протягом двох днів було розстріляно від 2 до 4 тисяч ув’язнених).
Енкавеесівці похапцем збирали тюремні документи. Папери з Володимира–Волинського умістилися в два матраци (от у що пакували!), з Луцької тюрми — у чотири. Аж саме надійшло повідомлення, що німці не за сім, а за 25 кілометрів. Кинулися прибирати трупи. 25 червня пізно вночі вони покинули місто.
У матрацах була картотека та особові справи усіх в’язнів. «Заступник начальника тюрми Лєскін, як мені стало відомо, поїхав просто в Київ. Дорогою він спалив усі документи з Володимир–Волинської та Луцької тюрем. Чим він керувався, знищуючи їх, мені невідомо», — пише сержант Стан.
Андрій БОРКОВСЬКИЙ
