Дослідження Валентини Климюк сприятиме підвищенню врожайності пшениці і віришенню проблеми голоду на планеті.
Хлібороби світу подякують українці
Молода вчена Валентина Климюк у березні 2019 року захистила докторську дисертацію в Хайфському університеті (Ізраїль). Її наукова праця має величезний потенціал для підвищення врожайності пшениці в усьому світі та зменшення масштабів голоду в країнах, що розвиваються
Це дослідження перебуває на межі біології та генетики і стосується методики боротьби з «бурою іржею» — хворобою злаків. Досягнення пані Валентини викликало велике зацікавлення у США. Всесвітній консорціум для боротьби з іржею пшениці, що базується в Корнельському університеті (штат Нью–Йорк), повідомив про нагородження української дослідниці. Вона отримала престижну нагороду для жінок, які починають наукову кар’єру, — Jeanie Borlaug Laube Women in Triticum Award for Young Career Scientists. За вісім літ відзначено тільки 25 жінок на планеті.
Цей Всесвітній консорціум був створений на честь видатного вченого зі США Нормана Борловґа (1914–2009) — лауреата Нобелівської премії миру (1970), який присвятив своє життя поліпшенню якості цих зернових і вирішенню проблем голоду в країнах «третього світу».
Директор Інституту еволюції і голова лабораторії генетики рослин та стійкості до захворювань професор Ціон Фахіма є науковим керівником пані Валентини в Хайфському університеті. Під опікою цього відомого ізраїльського вченого зараз завершує свою докторську дисертацію і чоловік Валентини Климюк — Андрій Фатюха. Обоє здобули освіту в Донецькому національному університеті ім. Василя Стуса. Ще під час навчання на біологічному факультеті Климюк опублікувала ряд статей у міжнародних наукових журналах, в тому числі разом із дослідницею Софією Баріновою з Хайфського університету. Так виник тісний зв’язок донецьких біологів із Хайфою.
До слова, пані Валентина має волинські корені. Її батько, Микола Климюк, народився і виріс у селі Бортнів Іваничівського району, закінчив Поромівську середню школу. А рідна тітка Людмила у ній зараз працює заступником директора.
Результати досліджень в Ізраїлі оформлені у вигляді патентів Хайфського університету і мають велике комерційне та аграрне значення.
Доля так покерувала, що Климюки жили в Севастополі. Валентина згодом оселилася в Донецьку. Після захоплення міста проросійськими сепаратистами в 2014 році молоде подружжя було змушене перервати навчання в аспірантурі і покинути дім. «Будинок, який ми побудували власними руками, був розграбований мародерами п’ять–шість разів. Ми не можемо його продати. Тільки сусіди іноді заходять перевірити те, що залишилося від нього…» — розповіла пані Валентина.
Хайфський університет допоміг українським ученим — фактично біженцям з окупованого Донецька. Вони були прийняті в докторантуру, одержали навчальну візу і стипендії. Щиро вдячне подружжя особисто професору Ціону Фахімі за підтримку. Без нього нічого не досягли б тут і не провели б прекрасні чотири роки в Ізраїлі, зазначає молода дослідниця. Вони приїхали сюди з маленьким сином, і вже в Хайфі у них народилася донька. Син ходить до місцевого дитячого садка і вільно говорить на івриті.
Сучасні дослідження щодо поліпшення якості пшениці базуються на відкритті, які зробив понад 100 років тому Аарон Ааронсон (1876–1919) — онук рабина з Бердичева, агроном, ботанік і активіст сіоністського відродження Ізраїля. У 1906 році у Верхній Галілеї він виявив невідомий злак, який був названий «матір’ю всіх пшениць» — давно розшукуваним прямим предком культурних пшениць.
Аарон Ааронсон у 1912 заснував дослідницьку сільськогосподарську станцію в Атліті біля Хайфи, яка діє досі. До речі, Климюк проводила експерименти на цій станції через 100(!) років. Ключовим моментом її праці стала розробка методики перенесення з дикої пшениці в культурні сорти здорового гена, який відповідає за здоров’я пшениці в боротьбі з хворобою «бурої іржі». Результати їхніх досліджень в Ізраїлі оформлені у вигляді патентів Хайфського університету і мають велике комерційне та аграрне значення.
Роксолана ВИШНЕВИЧ
