На першому в житті дітей уроці «З Україною у серці» побували й батьки першачків.
«Невже держава настільки бідна, щоб економити на наших дітях?». Про оптимізовані школи на Волині (Відео)
Так висловилася директорка ЗОШ І–ІІ ступенів cела Звози, в якій ми побували на Першому дзвонику 2–го вересня. Тут 57 учнів, але заради економії коштів школу грозяться закрити, бо фінансується Ківерцівською ОТГ, яка шукає, як би зекономити за рахунок скорочення видатків на навчальні заклади
«Заберете звідси школу — заберете все»
«Здрастуй, школо! Вікнами до сонця сумно посміхаєшся…Ніколи на твоєму подвір’ї не пролунає дзвоник… Закрити школу легше всього, а що далі? Яка ж твоя доля, найкраща будівле нашого села? Сиротою стала…» — такими словами педагога Олени Чернюк із Маневиччини починаю сумну оповідь про 1 вересня оптимізованих шкіл на Ківерцівщині, проблема ж ця — загальноукраїнська.
Районний освітянин Микола Грибук бачить процес так:
— Ми передбачали, що при створенні Ківерцівської ОТГ утримання навчальних закладів і зарплата техпрацівників перекладеться на місцеві ради. Однак депутати тепер аж зрозуміли, що потрібно було одразу йти на кардинальні кроки, та спочатку Домашівську школу перевели з другого у перший ступінь. Тепер маємо чудове приміщення, яке пустує, у школі Дачного нині — бібліотека… Батьки перевели дітей у Журавичі, Луцьк, бо самі шукають, де краще, де є спортзал, їдальня, новинки. Ми закупляємо обладнання у ті освітні установи, де в класах не менше 5 дітей. За рік буде побудована школа в селі Башлики, учні з села Дубище туди доїжджатимуть, в Олику — з Метельного і Чемерина.
За чотири останні роки ми придбали в район 9 шкільних автобусів, які передали в ОТГ. На ставці залишиться один учитель, а не троє по 0.25, кожному треба виплачувати оздоровчі й відпускні, а це великі суми в цілому.
На мій аргумент, що дорога біля Олики аварійна, і невідомо, скільки автобус там проїздить, Микола Васильович погоджується, що дійсно було б краще розвинути інфраструктуру, а тоді закривати школи і довозити у більші, але мова знову ж таки про кошти, яких нема звідки чекати.
Ми закупляємо обладнання у ті освітні установи, де в класах не менше 5 дітей.
— У Ківерцівській ОТГ не вистачає на зарплату учителям 7,5 млн грн, і там змушені йти на радикальні кроки — закривати Звозівську школу, в якій 57 учнів, НВК у селі Словатичі. Хіба що Міносвіти перегляне формули розрахунку. Але якщо в класі менше 5 учнів, то що це за навчання? Має бути індивідуальне.
До завершення навчального року освітній заклад закривати не будуть, у перспективі — так. Розумію, що реформи завжди боляче вдаряють по людях.
— Для батьків закриття школи — дуже болісна тема, — каже Інна Катеринчик, мама трьох звозівських школярів. — У нас більшість молоді сім’ї, 10 років тому і ми купили тут хату. В інших селах є садочки, клуби, бібліотеки, а в нас лише школа — єдиний культурний центр. Заберуть її звідси, заберуть усе.
— Вважаю, що для села, де 289 жителів, 57 школярів — це багато. Поряд є два населені пункти — Конопелька і Олешковичі Рожищенського району, їхні діти у нас теж навчаються, сюди їм найкращий доїзд, — розповідає районний депутат Алла Павлюк. — Якщо планують оптимізувати і зробити опорну школу в Суську, то хай пояснять, як із чотирьох сіл — Звози, Славне, Завітне, Словатичі — одним автобусом довозити по такій дорозі? Якщо влада ставить питання про закриття, то потрібно вирішувати гуртом, робити дорогу, вкласти гроші в ту школу, адже Суська дуже занедбана — треба робити фасад, опалення, щоб ми самі туди захотіли йти.
Наталя Літковська, мама учениці 3–го класу, дівчинки з обмеженими можливостями, розповіла, що у Звози їхня родина переїхала з Ківерців. Дитині тут дуже подобається, вона на індивідуальному навчанні.
— Не уявляємо, що з нами буде, коли закриють школу. Хоч бери хату продавай і виїжджай. Батьки писали чимало звернень, але чи їх почують? Напевне, просто відтягнуть час?..
Чи зверне хтось увагу на це велике дружнє коло?
Особисто у мене враження від цієї школи дуже позитивне: це така дружна родина, яку не можна позбавляти існування. Цьогоріч тут восьмеро першокласників, і вони так гарно співають славень на лінійці, а п’ятеро випускників–дев’ятикласників, що декламують гучніше, ніж мікрофон, — просто втіха батьків і вчителів. Правда, два класи неповних — 7–й і 8–й, по четверо дітей. Згідно із законодавством з ними мають займатися індивідуально, 8 годин із кожним окремо. От було б їх 5 — сиділи б у класі разом, а так 4 — значить, кожен сам, бо так пише буква закону про освіту.
Директорка Звозівської школи Алла Яценюк розповідає, що від закриття закладу ніхто не виграє, а постраждають діти.
— По закону, щоб вистачило освітньої субвенції, у класах має бути 21 дитина. У сільській місцевості такого ніде немає. То що — скоро почнуть закривати всі сільські школи? Наш заклад енергоефективний, палива витрачаємо за весь сезон стільки, як у великих школах за місяць, бо у нас пічне опалення, енергоощадні вікна і двері. Навчальний заклад пережив війну, розпад Союзу, але про закриття ніколи не йшлося. Невже держава настільки бідна, щоб економити на дітях? Якби ж там були умови створені, то батьки б самі забрали звідси документи, — каже пані директорка.
На лінійці мами й тата тамували сьози, а в кінці дійства директорка запропонувала усім присутнім — дітям, вчителям, батькам і гостям — утворити велике дружнє коло підтримки. Струменем тепла поєднувалися однодумці. Саме це потрібно школі у Звозах — підтримка і розуміння, раз цього всі так хочуть.
