У Ківерцях з 2019 року закрито газету «Вільним шляхом». Чи втратили від цього жителі району?

 Микола МИЦЕНКО,
колишній головний редактор газети «Вільним шляхом» (з 10 березня 1964 по 5 серпня 1987 року) (м. Ківерці):

— Звісно, що втратили. Немає газети — немає інформації про район абсолютно. Люди часто зустрічають мене і запитують: що трапилося, газета ж стільки років виходила? Раніше з неї можна було дізнатися, чим займається влада. А тепер? Не можу без болю про це говорити. Наші чиновники пошкодували на пресу кілька тисяч, хоча самі отримують десятки тисяч зарплати. І тепер нема де опублікувати ні привітання, ні оголошення. Це нонсенс! Отака гласність у Ківерцях. Як на мене, це зовсім не правильно. Хай молодь читає інтернет. Але в районі живе не тільки молодь, а й старші люди, які звикли починати день із газети. Образливо, що стільки років життя було віддано цій справі, і все даремно. Я не вірю, що не можна було знайти 100 тисяч на ЗМІ в такому районі, як Ківерцівський. Підприємства могли б допомогти. Просто владі вигідно не мати свого друкованого органу. Тепер у районній раді роблять, що захочуть. Невідомо, які рішення приймають, все інкогніто.

 

 

    Петро ЮШКОВЕЦЬ,
колишній редактор газети «Вільним шляхом» (з  22 квітня 1995 по 28 грудня 2002 року) (м. Ківерці):

— Буду говорити різко, але по–іншому не випадає. Чому загинула ківерцівська газета? Якщо коротко, суть у тому, що районом прийшли керувати не ті люди. Протягнули свого ставленика на керівника редакції, визнали газету комунальною, а отже, залежною від влади. Приміщення передали в комунальну власність. Хоча це я його будував, сам шукав гроші, де тільки міг. І такого накрутили, що газету зрештою ліквідували. Жителі району зараз проклинають тих чиновників, а мене згадують добрим словом. Для чиновників газета не доцільна, вона їм просто не потрібна. Ці люди не хочуть знати ні новин, нічого. Я говорив із теперішнім головою об’єднаної громади про поновлення виходу «Вільним шляхом». Можна ж знайти організацію, поселити її в приміщення редакції, щоб вона платила гроші за оренду. Це була б підтримка для редакції. Але ж їм газета не потрібна в принципі! Це люди недалекі. Ківерчани ж обурюються, чому газету знищили?! Без засобу масової інформації люди не можуть жити. В найтяжчий період «Вільним шляхом» була однією з кращих в області.

 

 

    Олена КАШЕВСЬКА,
голова селищної ради (смт Олика Ківерцівського району):

— Якщо говорити відверто, я не вважаю, що ми дуже втратили від закриття районної газети. «Вільним шляхом» була органом районної ради і фінансувалася з районного бюджету. Очевидно, її закриття якось пов’язано із матеріальними питаннями. Щодо нашої Олицької сільради — районку у нас передплачували неохоче. Очевидно, люди бачили, що газета в основному писала про районну раду й адміністрацію, місто Ківерці, а про Олику інформації було небагато, тому такий результат. Бо ж людям цікаво прочитати щось саме про їхнє селище. Чи потрібно відновити вихід районної газети? Не думаю. Зараз ситуація змінилася ще більше. Утворилися ОТГ і вони живуть своїм життям. Сільські ради і селищні — своїм. Я не знаю, чи взагалі район цікавить наше селище.

 

 

    Олександр ГУЧ,
сільський голова (с. Дерно Ківерцівського району):

— Наскільки мені відомо, газета «Вільним шляхом» була заснована в 1940–х роках. Тобто існувала дуже довго. І шкода, що її спіткала така доля. Як представник місцевого самоврядування скажу, що було добре, коли виходила районна газета, бо ми в ній могли розмістити чимало інформації, оголошень. Наразі такої можливості вже немає. Втратили від цього жителі району чи ні — я про це дискусії не вів. Висловлюю свою думку як представник влади. Це була хороша річ для розповсюдження різної інформації.

 

 

    Олеся КОВАЛЬЧУК,
заслужений вчитель України (с. Жидичин Ківерцівського району):

— Втратили, звісно, і немало. Насамперед щодо можливості обмінюватися думками про місцеві проблеми, пов’язані як із суспільно–політичними подіями, так і з особистими міркуваннями, оцінками роботи низової влади. Видання було досить затребуваним. Мало постійних шанувальників. Добре знаю це як ведуча рубрики «В обороні рідного слова». Газета в своєму досвіді має великий позитив, особливо коли активно давалися взнаки зусилля таких працівників, як Людмила Якимчук, Марія Хітько та інші. Взагалі паперові носії інформації дають змогу відображати думки різних поколінь, в тому числі і «позагаджетних», задовольняти потреби в діалозі. «Вільним шляхом» була великим позитивом, необхідним у налагодженні змін і патріотичних настроїв населення.

Бліц провела Тамара Трофимчук.