Як ми у Ківерцях влаштували… українізацію!
Бо «дай я надихаюсь тобою, дай я намріюсь досхочу» звучить набагато романтичніше за всякі там «і цЕлуй мЄнЯ вЄздЄ»
Коли голова Офісу Президента Андрій Богдан заявляє, що журналісти їм не потрібні для спілкування з народом — вистачить фейсбуку чи інстаграму (виходить, ліквідація ківерцівської районки — був їхній пробний варіант), коли на Волині масово закриваються газети, коли найбагатший українець Рінат Ахметов припиняє вихід своєї потужної «Сєгодня» (пригадуєте рекламу зі знаменитим Михайлом Пуговкіним: «Єслі уж чітать — так газету «Сєгодня»?), ми вирішили ризикнути… Побути донкіхотами у ХХІ столітті. Бо нами рухає Любов до справи, яка враз опинилася на задвірках, рухає Любов до країни, бо газета «Волинь» за 80 років своєї історії завжди відчувала її болючий нерв… Бо нами рухала і рухає Любов.
І це не просто красні слова. Хоч і красні, красиві слова теж зіграли свою роль. Зіграли у Ківерцях. «І всесвіт сяє твоїм світлом, Відлуння в горах — шепіт твого сну, А я, захочеш, стану вітром, Зловити б тільки посмішку одну…» Ми, нещодавно пересвідчившись, як в одному популярному закладі Ківерців постійно вмикають якусь примітивну «до нє магу» російську попсу і під неї шалено гицає молодь (під час війни з Росією!), замовили «Зорі запалали» гурту «Без обмежень». 8 разів! Хоча вже із другого виконання юнь долучилася до танцю. Бо ж крута річ звучала! І наша, українська! Що ж саме ківерцівська молодь слухає, дивиться і читає (якщо взагалі читає, і чому ми змушені ставити це запитання) — теми майбутніх наших публікацій…
Читати «Доброго дня, ківерчани!» можна, передплативши «Газету Волинь» або придбавши її на поштовому відділенні.
Ви вже сьогодні побачили, якої стратегії ми будемо дотримуватися. Вона незмінна — служити людям, а не прислуговувати владі. І хай представники партії «Слуга народу» не думають, що ми примазуємось, вживаючи ці вже давно заїжджені слова — до них тепер буде особливий запит. А щоб ЗЕленим не довелося червоніти, мають прислухатися до порад відомих у своїх галузях людей. Хоч би до героїв наших публікацій.
Енергія, яку випромінюють ці люди, — Олеся Ковальчук, Олександр Гуч, Микола Миценко, Петро Юшковець, Олена Кашевська — просто зашкалює. Тому ми й вибрали їх сьогодні нашими експертами під час бліц–опитування. Але я назву ще одну — Людмилу Якимчук, яка керувала «Вільним шляхом» з 2002–го по 2015 роки. Пані Людмила повертається у професію, яка стала її Любов’ю, і буде відповідальною за «Доброго дня, ківерчани!» Разом із журналістами «Газети Волинь» вона має що сказати про своїх земляків.
Розуміємо, що нам без ваших підказок, побажань і пропозицій не обійтися. Тому з нетерпінням на них чекаємо ([email protected], (0332) 723894, 050–2676526). А головне — нам не обійтися без вашої дружби. Хоча 80 років відчуваємо її. Не просто дружбу, а Любов. Відкрию таємницю: саме подружжя із Ківерцівського району всиновило першу дитину під час акції в газеті «Волинь» — «Хочу бути Маминим сонцем!», де ми пишемо про маленьких сиріт із метою, щоб вони знайшли тата й маму. І таких малят, котрі після журналістських публікацій опинилися в сім’ях, — уже п’ятеро! Акція триває й далі. Але я тепер, коли останні два тижні детально знайомлюсь із Ківерцівським районом, знаю, чому в цієї сім’ї, яка мала своїх діток і прихистила чуже, таке чуйне, любляче серце. Бо…
Цумань, Ківерці, Олика — мала батьківщина, яка не тільки природою, а й людьми велика! Чарівний край Путилівки і Конопельки — неповторний лісовий край! — подарував неймовірних особистостей (від магнатів Радзивіллів і письменниці Габріели Запольської — до журналіста Михайла Сороки, народного артиста Василя Чепелюка, героїв–майданівців і Героя України у війні з Росією Володимира Гринюка). А скільки талантів, скільки трударів ще не відкрито! Тож давайте разом писати про життя Ківерцівського району. Воно непросте, як і у всіх українців, але цікаве і бурхливе. Бо — Життя!
І на закінчення лишень наголошу: читати «Доброго дня, ківерчани!» можна, передплативши «Газету Волинь» або придбавши її на поштовому відділенні.
Ми вже їдемо до Вас. Доброго дня, ківерчани!
Олександр ЗГОРАНЕЦЬ,
головний редактор «Газети Волинь»