Цього разу Ягайло, напевно, таки коронував Вітовта.
«Саме на волинській землі 590 років тому закладалися базові для європейської цивілізації принципи» (Фото, відео)
Організатори «Ночі у Луцькому замку—2019» спроєктували події сивої давнини на сучасність, і вийшла одна з найромантичніших розповідей про політику, що доводилося досі чути. Щоправда, про темні плями нашого минулого не йшлося — на 934-х іменинах древнього Лучеська говорили про цінності, а ще збирали гроші для хорошої справи
Ще за годину до старту мистецького дійства, яке цього року було присвячене 590–й річниці з’їзду європейських монархів у Луцьку, під замком уже гуртувалися поліцейські, розгорталися намети, продавалися квитки… Врешті — традиційна атмосфера перед початком розважального заходу. А ось за стінами фортеці все було по–іншому: лицарі, придворні, королі, блазні, духовенство…
Гучний дзвін, барабани… на сцену виходять кликуни. Вони виголошують, що древній Лучеськ «чолом б’є» високим європейським гостям, глядачів знайомлять із сильними світу цього у Середньовіччі. Починається театралізоване дійство у виконанні акторів Волинського облмуздрамтеатру ім. Тараса Шевченка.
Паралелі того, що відбувається на сцені, із сучасною політичною ситуацією очевидні: загроза зі Сходу, Луцьк — форпост на шляху агресора, Європа вирішує об’єднуватися, щоб захистити себе і розвиватися економічно, а наш воєвода у цій ситуації — ледь не головний ініціатор цих змін. Тут зрозуміло, що йдеться не так про минуле, як про сподівання і загалом — самоусвідомлення українців.
Цю тезу підтвердив і в. о. луцького міського голови Григорій Пустовіт.
— Саме у нас, в цьому замку, на цій землі закладалися принципи, які нині є базовими для європейської цивілізації, саме тут уперше в історії домовилися, як треба об’єднуватися, щоб захистити себе, свої країни, — зауважив очільник міста. За його словами, місцева влада працює, аби 600–річчя з’їзду монархів стало головною загальноукраїнською подією.
Запаливши «вогонь Луцького замку» «європейські володарі» передали естафету свята іншим артистам. А мені вдалося перепинити великого князя литовського Владислава II Ягайла, а в житті актора Ігоря Зінчука, який зі «свитою» прогулювався фортецею. Чоловік каже, що незважаючи на те, що пізньої пори мусить працювати, настрій має дещо романтичний, адже замок, ніч, музика створюють неповторну атмосферу.
А от колега нашого співрозмовника Дмитро Мельничук вирішив узагалі з образу не виходити, назвався просто: імператор Священної Римської імперії Сигізмунд. Каже, що на Волині вперше, тому хоче зі своєю дружиною Барбарою все оглянути і відпочити з дороги.
Ми максимально хотіли наблизитися до цієї події й через мистецьку реконструкцію її відтворити, аби кожен учасник відчув себе у цій епосі.
У північній частині замкового подвір’я облаштували шатро луцькі лицарі — представники клубу середньовічного бою «Айна Бера». Хлопці та дівчата, які займаються цим непересічним видом спорту, розповіли, що їх запрошують на кожен такий захід у місті, але можливість похизуватися обладунками для них — не основне, мовляв, пріоритет №1 — участь у турнірах. До речі, торік українські лицарі стали кращими у світі.
Цього вечора ляскоту мечів у замку майже не було чутно, лише — музика та танці. «Танок — це завжди про стосунки. Хто за ким слідує: кавалер за дамою або ж дама за кавалером». Так проанонсував свій виступ київський хореографічний театр «Джойссанс». На сцені справді відбувався своєрідний поєдинок між учасникам танцювальних пар.
Не менш романтичними, а подекуди і войовничими виглядали номери караїмського ансамблю «Birlik» із Литви та театру стародавнього танцю «Belriguardo» з Польщі. Щодо музичних композицій, то вони також були лише середньовічними, їх презентували гурти «Holloenek Hungarica» з Угорщини та «Irdorath» із Білорусі.
Відео MereNonsense.
Щоправда, найбільший ажіотаж традиційно викликала вистава Київського вогняного театру, артисти якого змушували полум’я «танцювати».
Відео Віталій Киричук.
— Ми максимально хотіли наблизитися до цієї події (з’їзду європейських монархів у Луцьку. — Ред.) й через мистецьку реконструкцію її відтворити, аби кожен учасник відчув себе у цій епосі, — розповіла директор департаменту культури Луцької міськради Тетяна Гнатів.
Цієї ночі у замку зібралися зовсім різні люди: можна було помітити і молодь у байкерських костюмах, і поважних дідусів у вишиванках, незважаючи на пізній час, було чимало дітей. Майже всі, з ким вдалося поспілкуватися, говорили про неповторну атмосферу свята.
— Зараз сучасні технології часто відволікають нас від справді цінних речей, а цей захід нагадує про головне, — поділилася враженнями гостя фестивалю Наталія Шнит. Вона зазначила, що такі вистави показують нам, що варто брати найкраще з минулого, враховувати помилки, єднатися і любити свій край.
— Ми цілий місяць готувалися до цієї події, узгодили кожен навіть незначний нюанс, — каже керівник історико–культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький. Чоловік вважає, що «Ніч у Луцькому замку — 2019» вдалася.
А Тетяна Гнатів повідомила, що у рамках свята відбулася благодійна акція зі збору коштів на реставрацію розкопу церкви Івана Богослова XII століття. За її словами, цей об’єкт потребує негайного відновлення, а ремонт крипти вартує майже мільйон гривень. Підсумовуючи, вона наголосила: «У державі сфера збереження пам’яток поки що реформується, втім, у лучан немає часу на роздуми!»
Леонід ОЛІЙНИК.
