Де ж червона лінія Зеленського?
Нинішній Президент прийшов до влади, щоб закінчити війну. Такою була воля більшості українців. Завершити її можна, якщо перестати чинити опір агресору, тобто Росії. Поки що цього, на щастя, не сталося
Але що значить — перестати чинити опір? Де та червона лінія, яка сигналізуватиме про це?
На мою думку, це на російських умовах прийняти окупований Донбас у склад України. Але цього робити не можна в жодному разі, — що і де б не було записано та домовлено.
Як тільки Верховна Рада, Президент чи уряд почнуть якісь дії у цьому напрямку, треба бити на сполох. Якщо з нашого боку не буде контролю за російсько–українським кордоном, роззброєння окупантів та їхніх банд і дії українських законів на тимчасово непідконтрольних землях, ОРДЛО має залишатися на шиї Росії, а не України. Бо формальне, а не реальне повернення окупованих територій у склад нашої держави означатиме лише одне — так званий мир насправді буде відкладеною війною. Просто наше покоління передасть її — війну — своїм дітям та онукам. Прикриваючись благими намірами.
Згадайте історію 100–літньої давності, — тих, хто відмовився від боротьби за Україну, повіривши російським більшовикам і їхньому гаслу «Земля — селянам!» Через якихось десять років українці ховали в цю землю своїх померлих від голоду дітей.
Інакше з Росією не буває. Як би ми не намагалися обманути себе та історію. І не буде. Відкладена війна — ось що означатиме вживлення окупованого Донбасу до українського тіла російськими хірургами.
Навіть якщо свої інструменти вони передадуть ЗЕленим «миротворцям».
