Медичка, яка допомагає іншим жінкам стати матерями, завжди у доброму настрої.
У 97 років щодня — на роботу!
Найстарша в Україні лікар–акушер — досі в строю
Щоранку вона поспішає в лікарню. Підтягнута, усміхнена й приязна. Цю привітну жінку в білосніжному халаті навіть бабцею язик не повертається назвати. А втім їй уже — майже 100 років! Точніше — 97. Саме стільки нещодавно виповнилося Мірдзі Приходько — лікарці–акушерці з містечка Малина Житомирської області. Її професійне довголіття вражає: адже на одному місці вона працює вже 72 роки. Відтак є найстаршим у нашій країні практикуючим лікарем із найдовшим стажем роботи
— Мірдза Арнольдівна — наша гордість та приклад для наслідування, — щиро каже Наталя Полянська, завідувачка пологового відділення Малинської районної лікарні. — На роботу вона приходить раніше за всіх і завжди у доброму настрої. Нині веде в пологовому відділенні школу відповідального материнства, консультує вагітних жінок. А до 90–літнього віку ще працювала акушером, приймаючи пологи.
Народилася Мірдза у 1922– му в Харкові. Медичну освіту отримала у важкі воєнні роки.
— Щоб якось прогодуватися, після навчання, увечері, я підробляла на військовому заводі та у санстанції, — згадує жінка. — А ще здавала кров як донор. За кожні 300 грамів отримувала пряники, а потім вимінювала їх на квитки в театр.
У 1947 році Мірдза Приходько разом із чоловіком оселилися в Малині. Тоді ж вона пішла на роботу в пологове відділення. Відтоді працює там — і лише там. Рівно півстоліття Мірдза Арнольдівна очолювала акушерсько–гінекологічну службу в своєму районі. За цей період її руки прийняли десятки тисяч новонароджених малюків. Чимало з них, ставши дорослими, дотепер вдячні цій жінці за порятунок.
Здавала кров як донор. За кожні 300 грамів отримувала пряники, а потім вимінювала їх на квитки в театр.
— Мірдза Арнольдівна у 1959 році врятувала мою маму і мене, щойно тоді народжену, — розповіла Лідія Сивко. — Спасибі їй за це!
— У 1986–му завдяки цій прекрасній лікарці з’явилися на світ я і моя сестра, — каже Вікторія Журбенко. — Ми досі вдячні їй за те, що народилися здоровими.
— А в 1999–му вона поклала мене у відділення на збереження вагітності й цим самим врятувала мою донечку, — говорить Світлана Гакалець. — Я ніколи цього не забуду!
Подібних вдячних щирих слів на адресу Мірдзи Приходько можна почути тисячі. Адже більшість теперішніх дорослих жителів міста та району з’явилися на світ з її допомогою. А нині, коли вона щодня готує до пологів молодих матусь, ті цікавляться секретами її професійного довголіття, елегантності та жіночності.
— Насамперед треба любити життя, — щиро каже Мірдза Арнольдівна. — Треба любити себе — як жінку, як особистість. Необхідно прагнути реалізуватися в професії та материнстві. Вважаю, що все це мені вдалося. Я народила трьох дітей і понад 70 літ допомагаю іншим жінкам стати матерями. Ось у цьому весь мій секрет.
За матеріалами газети
«Житомирщина».
