Сорт Продюсер у будь-який рік дає добрий врожай.
Волинський баштан не уступить херсонському!
Фермер Василь Сидорук (на фото) із села Мирин Ковельського району на двох гектарах виростив три сорти кавунів
Досі Василь Романович займався картоплею, овочами та сіяв зернові. Але цього сезону вповні відчув себе баштанником: посадив для проби два гектари кавунів. І затія вдалася!
— Не раз читав, що вирощують смугастиків на присадибних ділянках, — ділиться фермер. — Вирішив і собі спробувати з 50 сотих. Але, думаю, на такій площі не зрозумію, що й до чого. І посадив 2 гектари.
І хоча за розміром та смаком (ми у цьому самі переконалися) волинські кавуни можуть позмагатися з херсонськими, та все–таки є певні природні обмеження. Адже літо в нас хоч і спекотне, але коротше, ніж на Півдні. Тому для нашого краю краще підходять ранні сорти. Після консультацій вибрав Продюсера, Юммі та Ледус.
А тоді взявся вивчати технологію вирощування цієї культури. Саджанці плекали самі в теплиці. І хоча господар каже, що два гектари кілька чоловік засадили за один день, але тільки подумайте: на цю площу було потрібно близько 11 тисяч рослин! Василь сам зробив плівкоукладник, який обійшовся йому у 5 тисяч гривень замість 50, якби довелося купувати готовий. Агрегат укладає гумовий шланг для крапельного поливу, плівку та присипає її краї ґрунтом. Завдяки цьому корені захищені від холоду, тому рослини розвиваються швидше.
Літо в нас хоч і спекотне, але коротше, ніж на Півдні. Тому для нашого краю краще підходять ранні
сорти.
Не обійтися у такій справі і без крапельного зрошування. Там, де колись проводили меліорацію, щоб осушити землі, нині треба облаштовувати полив. Інакше годі сподіватися на гарний урожай. Поле господар удобрював органікою та біопрепаратами. Він зізнається, що якби купував дешевші добрива, то зекономив би. Але тут же додає, що в такому разі покупці не їхали б до нього, адже це позначилося б на смаку продукції.
Як сільськогосподарська культура кавун для виробника привабливий ще й тим, що потребує мало ручної праці (а це нині вже актуально і для віддалених сіл). Адже, окрім посадки та першого обробітку, аж до збору врожаю поле обробляють механічно. За одну годину 20 хвилин кілька чоловік легко збирають 5 тонн плодів.
Вчасний догляд, дотримання технологічної карти та ще любов до своєї справи — і в результаті ціле поле всіяне смугастими кулями.
— Ми вже зробили три вибірки, а до того їх було ще більше, — каже господар. Віримо йому на слово, адже сезон у розпалі.
Аби не бути голослівним щодо своєї продукції, пан Василь піднімає найбільшого смугастика, розрізає його і пропонує скуштувати. Солодкий м’якуш аж тане в роті. Не дивно, що ті, хто спробував волинських кавунів, уже не хочуть інших.
— Люди чомусь бояться купувати ранню продукцію, хоча я вже 1 серпня їв власну. А на Півдні кавуни дозрівають раніше ще на 2–3 тижні, — каже пан Василь. — Продавати свої я почав, ще коли вони навіть не зав’язалися. Їздив і пропонував у крамниці. Дехто погоджувався купувати, дехто ставився з недовірою. Уже тепер почали брати, а спочатку не дуже. Нині Голоби гребуть мої кавуни. Ковель — так–сяк, а до Луцька я ще не добрався.
Тож, купуючи солодку ягоду, уточнюйте, чи не з Мирина часом?
