Пані Надія майже тридцять років опікувалася чудотворним образом.
Від бомбардування образ Холмської Богородиці врятувала двоюрідна сестра автора «Майстра і Маргарити»
15 вересня 2000 року Надія Горлицька офіційно передала святиню у Музей волинської ікони
За переказами, її написав сам євангеліст Лука. В Україну ікону привезла візантійська царівна Анна як посаг, коли виходила за князя Володимира. А під час монголо–татарської навали нападники пошкодили образ Богородиці, здираючи з неї ризи, і були уражені сліпотою та важкими хворобами.
Вперше про ікону згадано у Галицько–Волинському літописі 1259 року. Король Данило привіз її з Києва у засноване ним місто Холм. Дослідники вважають, що образ було створено значно раніше — у другій половині ХІ століття. У 1765 році Папа Римський Климент ХІІ коронував Богородицю. Під час Першої світової війни ікону вивезли до Москви, а звідти — в Київ. Після визвольних змагань Холмська Богородиця зникла з поля зору вірян — її переховували люди у своїх домівках.
У 1942–му образ відреставрували та урочисто повернули у Холм. «Тоді на Холмській святій Даниловій горі, біля кафедрального собору зібралися тисячі людей — усі хотіли побачити ікону, що пропала у вирі Першої світової війни і вважалася назавжди втраченою. Запам’яталося мені, як з єпископських палат вийшов у святковому церковному одязі архієпископ (згодом митрополит) Іларіон. Під гучні звуки дзвонів і урочистого співу «Достойно єсть» він вносив до собору високо підняту над головою ікону, а йому під ноги люди кидали запашні осінні квіти. У соборі архієпископ виголосив полум’яну проповідь, яка запам’яталася мені на все життя. Він розпочав її словами: «Радісна подія трапилася в нашому невимовно важкому житті. Радісна і велика: Пречиста знову повернулася до Холма…», — пригадував очевидець тих подій Гурій Бухало.
Архієпископ Іларіон вирішив, що подальша подорож для Богородиці буде небезпечною і краще залишити образ на Холмщині. Доручив це Гаврилові Коробчуку.
З наближенням червоних владика Іларіон виїхав і забрав із собою святиню. Під час поїздки німці розбомбили поїзд, але двоюрідна сестра відомого письменника Михайла Булгакова — Іларія — врятувала ікону і віднесла її в храм.
Після таких перипетій архієпископ Іларіон вирішив, що подальша подорож для Богородиці буде небезпечною і краще залишити образ на Холмщині. Доручив це Гаврилові Коробчуку. Під час примусових переселень українців у СРСР, 1 грудня 1944 року, родина Коробчуків виїхала до Луцька. У великій таємниці вони везли з собою й розібрану ікону.
У 1946–му хотіли помістити образ Холмської Богородиці у Почаївській лаврі, але архімандрит відрадив це робити через побоювання, що влада може реквізувати її. Після смерті Гаврила Коробчука у 1968 році опікуватися іконою стала його донька Надія Горлицька. Деякий час святиню переховували на Івано–Франківщині. У 1996–му Надія Горлицька вирішила передати її музейному реставратору Анатолію Квасюкові.
Але рішення про оприлюднення всіх обставин переховування образа Горлицька прийняла значно пізніше. І 15 вересня 2000 року його передали в Музей волинської ікони, де він став перлиною експозиції.
Андрій БОРКОВСЬКИЙ
