Читайте у «Газеті Волинь» тематичні сторінки «Доброго дня, ківерчани»!
Куди б ви найперше запросили в Ківерцівському районі Президента Володимира Зеленського? Чому?
Відповіді на це запитання жителі Ківерцівського району також можуть прочитати у тематичних сторінках «Доброго дня, ківерчани!», вміщених у «Газеті Волинь». У «Доброго дня, ківерчани!» ви знайдете багато інших цікавих матеріалів про життя району
Наталія ПІДДУБНА, завідувач відділення поштового зв’язку села Липне:
— Наше поштове відділення є не гіршим в районі. Але все, що маємо, створено власними руками. І я б із задоволенням запросила сюди Президента, щоб сам пересвідчився в тому, як ми, листоноші, працюємо, і в яких умовах. Вже пора побачити, що саме працівники поштового зв’язку є найближчими в суспільному ланцюжку взаємовідносин між державою і сільським населенням. Вчасно донести інформацію ЗМІ, листи, пенсійні виплати, навіть товари — не лише канцелярію, а й продукти — кого тільки ми не заміняємо?! І за яку оплату? За якої участі найвищого керівництва системи зв’язку?! Турбота про людей села має стати пріоритетом глави держави.
Ігор КВАЧ, директор Ківерцівського природного парку «Цуманська Пуща»:
— Якби була така воля Президента, я б запросив його відвідати села, віддалені від районного центру Ківерці. Насамперед — Городище, Цумань, Сильне, Журавичі, Холоневичі, Липне, де живе справжній український дух! Саме тут витає навіть в повітрі й нуртує в людських душах дух справжнього українського села, непідкупного патріотизму та великої любові до рідної України. На цих землях люди творили і нині примножують героїчну історію боротьби за українську державність. І саме йому, як Президенту великої держави, треба побувати на скроплених кров’ю і потом українських землях. Тоді, впевнений, завдяки його можливості та силі духу й незламності цих людей творитиметься Україна щасливих і заможних людей.
Богдана ГАПОНЮК, художній керівник будинку культури селища Цумань:
— Якщо приїздить людина такого рівня, то переважно їй показують позитив. І це добре. Я б запропонувала відвідати наші знані далеко за межами Волині лісопромислові цуманські підприємства. Нам справді є чим пишатися, адже продукція цуманчан користується попитом у світі. Оскільки працюю в культурі, пишаюся тим, що дуже багато місцевих діток задіяні в гуртках і примножують українські традиції.
Але це ще й добра нагода показати місцеві проблеми та домогтися допомоги й держави у їх вирішенні. Найперше це — дороги! Вочевидь, в Україні люди не заслуговують на таку безгосподарність — годі вже з цим миритися. Цуманщина багата природою — лісами, річками, озерами. Де ще знайти таку красу?! Краєвиди незвичайні! А для природоохоронної роботи лише місцевих зусиль недостатньо.
Олександр ХОДОРЧУК, в. о. старости Цуманської ОТГ:
— Якщо завітає Президент у села Городище, Сильне і Клубочин, якими я опікуюся, то нам є що показати для зміцнення його патріотичного духу. В селі Городище (перша письмова згадка датується ХІІ ст.) зберігся фрагмент оборонної споруди від монголо–татар. Село Клубочин — трагічна сторінка в українській історії. Цікавим є Сильне, адже саме в ньому маємо найбільше в районі фермерських господарств: «Сильне», «Обрій», «Нива» та інші. Отже, ми бережемо історію і трудимося для зміцнення своєї держави.
Анатолій ДОРОШУК, голова Цуманської ОТГ:
— Я прийшов у місцеве самоврядування з посади інженера лісового господарства Цуманського держлісгоспу і впевнено скажу, що маємо важливі лісогосподарські колективи. Маємо в краї найпотужніше підприємство європейського зразка з відповідними зарплатами, що модернізується нині, яке є п’ятим у Європі та фактично першим в Україні з виробництва струганого дубового шпону — це ПрАТ «Цумань», колишній Цуманський ДОК — єдиний із колишніх волинських деревообробних комбінатів. Підприємство має близько 400 працівників, заробітна плата — понад 10 тисяч гривень. Воно постійно впроваджує щось нове, розширюється й вдосконалюється.
Катерина ГУМЕНЮК, бібліотекар Цуманської дитячої бібліотеки:
— 36 років працюю в бібліотеці. Через скорочення поштових відділень люди менше передплачують газет, тому сюди йдуть, щоб прочитати улюблене видання. Запросила б найперше у «Цуманську пущу». Президент допоміг би у розвитку нашого краю. Адже в санаторії «Пролісок», «Червона калина» приїздить багато людей — отож інфраструктура потребує ще більшого розвитку. Цуманщину — перлину Волині — треба пропагувати всіма засобами, роль Президента в цьому неабияка.
Тетяна ГРОМИК, учениця 11-го класу села Липне Ківерцівського району:
— Якби була така можливість, то я б запросила Президента Володимира Зеленського до Липного, щоб він побачив, як живуть звичайні українські селяни. Завела б його на екскурсію в нашу школу, показала б музей старожитностей, яким ми пишаємося. Розповіла б про трагічну історію села з давніми патріотичними традиціями. Чимало жителів Липного було репресовано й вивезено на каторгу за те, що вони боролися за Україну й допомагали повстанцям. У Свято–Михайлівському храмі зберігається історична реліквія, знайдена під куполом церкви, — саморобний синьо–жовтий прапор із плямами крові й тризуб. Ці унікальні експонати також показала б главі держави.
Микола ПОДЗЮБАНЧУК, краєзнавець села Берестяне Ківерцівського району:
— Я б запросив Президента до національного парку «Цуманська пуща». Думаю, Володимиру Зеленському, який виріс серед териконів Кривого Рогу, буде цікаво побувати у прадавньому волинському лісі в межиріччі Стиру й Горині. Адже в наших краях полювали правителі з усієї Європи, котрі гостювали в Луцьку на з’їзді монархів у 1429 році. А в XX столітті саме в «Цуманській пущі» були криївки повстанців. Вояки УПА на чолі з Перцем вели боротьбу з «совєтами» до 1950–х. Розповів би Президенту України, скільки крові тут пролилося, щоб наша держава стала незалежною.
Бліц провели Людмила Оліщук і Костянтин ГАРБАРЧУК.
