Життєвий вибір Олексія важить неоціненно багато.
Сміливості цього 20-річного позаздрять навіть 40-річні: покинув універ і пішов на фронт
У свої 18 цей не за роками мудрий і розважливий хлопець зробив те, на що більшість його однолітків не наважується, – пішов в армію, попередньо покинувши навчання в університеті. Служити Олексій Плеханов пішов не на строкову службу, як багато хто міг подумати, а на фронт, до нас, - у 14-ку, де на той час служив його батько, який наразі уже демобілізувався
Про це розповідає пресслужба 14 ОМБР.
- Я із Житомирщини, тож коли прийшов у військкомат, мені запропонували служити в іншій бригаді. Та я наполіг – тільки 14-ка. Взагалі, мама сприйняла моє рішення йти служити без ентузіазму, а батько зателефонував і сказав «Якщо вирішив, то йди…» Так і зробив. І жодного разу про це не пошкодував.
Напевно, армія – це моє… Так мало бути. Та й тато вже подумує над тим, аби повертатися на службу, - розповідає Олексій. – Що ж до перерваного навчання, а вчився я на викладача фізичної культури та спорту, то в університеті мені пропонували академвідпустку. Я відмовився, сумнівався, що буду продовжувати там вчитися. І був правий. Зараз всерйоз роздумую над тим, аби вступати знову, тільки вже в військовий виш.
Олексій Плеханов, водій-механік БМП разом із побратимами, Богданом Радчуком та Володимиром Антонюком перемогли в конкурсі на кращий екіпаж БМП Операції Об’єднаних Сил.
Зараз Олексію Плеханову 20. Втім, його цілеспрямованості, виваженості та вмінню, що називається, відділяти в житті зерна від полови, йому можуть позаздрити 40-річні. Так, у своєму молодому віці вже досвідчений Олексій навчає молодих мехводів, що приходять служити в підрозділ. А не так давно Олексій, водій-механік БМП разом із побратимами, Богданом Радчуком та Володимиром Антонюком перемогли в конкурсі на кращий екіпаж БМП Операції Об’єднаних Сил.
Секрету в перемозі, каже хлопець, нема ніякого, - лише наполегливість, сила волі, підготовка. А ще, напевно, те, що наш екіпаж БМП, всі троє хлопців, розуміють одне одного навіть не з півслова, а з півпогляду. «Але ж так, напевно, в усіх…», - міркує Олексій.
- До конкурсів, і на кращий екіпаж ОТУ, і на кращий екіпаж ООС ми готувалися заздалегідь. Командування підрозділу створило нам всі необхідні умови для тренувань, націлювало на перемогу морально та психологічно. Тому жоден із етапів конкурсу не став для нас чимось новим. Однак попітніти все одно довелося, - розповідає боєць. – Та воно того варте! Приємно привезти перемогу в свій підрозділ, у свою бригаду!
Наша розмова з Олексієм була в кілька етапів, уривками. Бо в хлопця, який 18-річним пішов захищати Україну, залишивши ровесникам і старшим «із золотої молоді» розваги, клуби і м’які дивани, багато обов’язків на фронті. Хтось скаже: «кожному своє». Але не ми. Бо для нас, та й, напевно, для всіх, кому небайдужа Україна, наш «золотий» екіпаж БМП та життєвий вибір Олексія важать неоціненно більше, ніж безцільна молодість «золотих» маминих і татових синків…" - йдеться на сайті бригади.
