Стародруки привертають увагу відвідувачів.
У Любомлі виставили книжки, де записи робили сучасники Хмельницького та Мазепи
Виставку стародруків у Любомльському краєзнавчому музеї продовжено на два тижні
"Року Божого 1705 непокой был в земле польськой. Шведы места поодбирали Варшаву, Краков, Торунь в Польши.На которую выйшли козеки вольные. Сам гетман Мазепа Іван з великим войском сам цар московский с кольчужный войском , король Сас з великим войском шмидельский. Бранне з войском велми", "Року 1707 Москва пановала по всех поветах полских, руских, волинских. Превеликие была в людех неволя, панов и людей неволе", – такі записи є на сторінках "Тріоді Цвітної", яку 1689 року подарували на церкву Успіння Богородиці в Перемишлі. Вийшов фоліант у Львові 9 січня 1688 року тиражем 1260 примірників в друкарні Братства.
Затим книга мандрувала від одного власника до іншого, а відтак осіла в церкві Івана Богослова в селі Штунь Любомльського району. Нині вона знаходиться у Любомльському краєзнавчому музеї і експонується на виставці.
"Року 1707 Москва пановала по всех поветах полских, руских, волинских. Превеликие была в людех неволя, панов и людей неволе", – такі записи є на сторінках "Тріоді Цвітної", яку 1689 року подарували на церкву Успіння Богородиці в Перемишлі.
Інша "Тріодь Цвітна" видана у львівській друкарні Михайла Сльозки в 1642 році. Як відомо, незадовго перед тим у Львівській єзуїтській колегії навчався Богдан Хмельницький. У книзі є герб українського магната Адама Киселя та присвята йому. У 1882 році Тріодь належала Стрітенській церкві в селі Михнівка (нині не існує, розтошовувалося у Камінь-Каширському районі).
Усі ці та інші стародруки XVII – поч. ХІХ ст. можна оглянути на виставці у Любомльському краєзнавчому музеї. Виставка триватиме до 14 жовтня.
Музей працює: 8.00 – 18.00. Вихідні дні - субота, неділя. Телефон для довідок: 0680263400.
