Данило Поштарук може багато розповідати не лише про театр, у якому працює з перших років заснування.
«З цією газетою я зростав, на ній і виховувався»
Чи потрібна cьогодні маленьким глядачам казка, коли живемо у світі комп’ютерних див? Відповідь на це питання точно знає Данило Поштарук — заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії імені Миколи Садовського, персональний член Міжнародної спілки діячів лялькових театрів при ЮНЕСКО, лауреат обласної журналістської премії імені Степана Сачука «За служіння суспільству», директор і художній керівник Волинського академічного театру ляльок. Бо вже понад сорок років керує цим закладом і на його виставах виросло не одне покоління волинян. Він і далі намагається не розгубити їхню любов, зацікавити і тим самим заслужити щирі дитячі оплески. Данило Поштарук може багато розповідати не лише про театр, у якому працює з перших років заснування, прийшовши туди юним хлопцем, якому не було й 18
— Я вже дуже давно живу на цьому світі й читаю «Волинь», мабуть, понад 50 років. Із цією газетою зростав, на ній і виховувався. Це ж було колись єдине видання в області. Знайомий із кожним його редактором, починаючи з Якова Чернявського і завершуючи сьогоднішнім Олександром Згоранцем, які своєю працею у всі роки робили газету особливою.
Це видання — одне з небагатьох, яке навіть у найважчі часи не прогиналось перед владою і завжди намагалося дотримуватись чіткої позиції, правди та справедливості.
Це видання — одне з небагатьох, яке навіть у найважчі часи не прогиналось перед владою і завжди намагалося дотримуватись чіткої позиції, правди та справедливості. Те ж саме можу сказати про нові дітища «Волині», де завжди можна знайти оригінальні й дуже цікаві матеріали, яких в інших газетах немає.
