Світлана Іванівна щодня чекає дзвінка від сина, якому на Покрову збирається передати наші відзнаки.
Мама Героя України отримала головну редакційну нагороду від «газети Волинь»
У номері за 26 березня 2015 року в публікації «Героя України зустрічали мама і… «Волинь-нова» ми розповідали про нашого земляка-волинянина, який родом із Ківерців, командира роти механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади 8-го армійського корпусу Володимира Гринюка
Під час звільнення 10–11 лютого 2015 року села Логвинове Артемівського району Донецької області підпорядкований йому підрозділ завдяки сміливості та рішучим діям старшого лейтенанта захопив частину населеного пункту, при цьому Володимир Гринюк особисто знищив три одиниці бронетехніки та кілька десятків бойовиків. Молодий офіцер був поранений, але продовжував керувати підрозділом. За цей подвиг командир роти отримав високе звання — Герой України. Йому на роду було написано стати воїном, адже народився в День захисника України, на свято Покрови Пресвятої Богородиці — 14 жовтня.
— Була приємно здивована, коли вийшла до поїзда зустрічати сина із сім’єю, а на пероні його вже чекали журналісти «Волині», — сказала мама.
Після нашої публікації Володимир Гринюк визнаний «Героєм березня 2015 року» за версією читачів та працівників газети у редакційній акції, а згодом «Людиною 2015 року». Так склалося, що ми тоді не змогли вручити нагороду.
Напередодні нашого ювілею найвищу відзнаку «Газети Волинь» одержала мама Володимира Гринюка — Світлана Іванівна. Ми завітали додому до батьків Героя України. Жінка була зворушена й розчулена.
Вручаючи нагороду, головний редактор «Волині» Олександр Згоранець сказав:
— Пані Світлано, місто Ківерці, Волинь й уся Україна пишаються вашим сином. Його подвиг уже увійшов в історію. Він отримав від держави звання Героя України за виняткову мужність, героїзм і незламність духу. Адже завдяки рішучості та хоробрості Володимира Гринюка вдалося врятувати багатьох захисників. Працівники та читачі нашої газети також високо оцінили вашого сина. Він став «Людиною 2015 року».
— Була приємно здивована, коли вийшла до поїзда зустрічати сина із сім’єю, а на пероні його вже чекали журналісти «Волині», — сказала мама. — Крім мене і вас, більше нікого не було. Навіть не очікувала. За цей час відбулося чимало подій. Володя став майором і заступником командира батальйону. Підросли його діти, а наші онуки: Назару буде 6 років, а Каріні вже виповнилося 10. Син щодня телефонує, я з таким нетерпінням чекаю цього дзвінка. Коли він не може подзвонити день чи два, то прошу: «Скажи мені лише два слова: все добре. Щоб тільки їх почула і тоді не буду хвилюватися». Найгірше, коли він не відповідає або вимкнений телефон. Як кожна мама, в якої син на фронті, дуже переживаю. Чекаємо його на Покрову в гості.
