Її молитвами й донині тримається світ
Коли на серці відчай і підступний страх, коли страждає душа і в неї згасає остання іскорка надії, тоді звертаємося з молитвою до Богородиці: «Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших»
У важкий для країни час просимо Заступницю звернути милостиві очі на нас, молити Сина за Україну. «О ласкава, о люба, о солодка Діво Маріє!» — звертаємося до неї. «До вічного Бога одна лиш дорога, веди нас, Маріє, веди!» — звучало у виконанні церковного хору в День Різдва Пресвятої Богородиці у церкві Миколи Чудотворця села Журавичі. Діву Марію прославляли й найменші журавичівці. Настоятель храму отець Микола Савчук стверджує, що «Марія — надія наша і допомога! Їй були віддані всі скарби ласк, які здобув для нас Її Син, Ісус Христос. Про що попросиш Його як Мати найулюбленіша — отримаєш, чого запрагнеш — збудеться все згідно з Твоїм бажанням. Тому всі покоління в Твоєму Материнському Серці шукають утіхи і спасіння, кличуть з довірою: випроси нам ласки у Твого Сина».
Саме цього просили у велике християнське свято журавичівці та численні гості із Ківерців, Луцька, сіл Домашів, Микове, Лички, Хопнів, Тростянець, сусіднього Маневицького району і навіть із Житомирщини.
Перша згадка про Журавичі належить до 1570 року. Церква тут відома ще з ХVІІІ століття. Знищена під час Першої світової війни, вона відбудована громадою у 1925-му, дивом вистояла, коли фашисти спалили село майже повністю, і нині є пам’яткою архітектури місцевого значення. Відтепер в історію громади вписана ще одна важлива сторінка: у суботу на роздоріжжі п’яти доріг у центрі навпроти храму зведено фігуру Богоматері — єдину в районі.
Достойний варіант фігури Богородиці з’явився сам собою, коли відкрила після тривалих пошуків комп’ютер у закладці «Біблія» і на екрані висвітився саме той, омріяний в думках образ.
Здійснилася мрія лідера громади Алли Гонтар. Встановлення постаті Матері — не самоціль. Це радше бажання об’єднати людей у спільній справі, зміцнити громаду, відчути її силу та міць. Непросто було знайти саме те, що хотілося. Але й тут лідерка відчула Божий промисел: «Достойний варіант з’явився сам собою, коли відкрила після тривалих пошуків комп’ютер у закладці «Біблія» і на екрані висвітився саме той, омріяний в думках образ… Не можна було очей відвести від лиця Богородиці! — каже Алла Анатоліївна. — Замовляли фігуру аж у Коломиї, де віднайшли художника, який зумів втілити задумане. Дашок над фігурою виготовляли у Луцьку, а далі була сумлінна й кропітка робота по встановленню. Закінчили її саме в переддень Різдва Богородиці, що теж символічно».
Дуже сприяли цьому Валерій Панчук, Ігор Музичко, Іван Сапега, Ігор Пісковець, Вадим Павлючик, Богдан Мекуш, Тетяна Бабчук…
— Кожен чекає на день народження своєї земної мами, — наголосив при освяченні отець Микола Савчук. — Поспішаємо привітати ту, яка нас народила, викохала, довела до юності і все подальше життя переживає за нас. Ніщо не має такої сили, як материнська молитва. Та й найкращі й найдорожчі слова теж жіночого роду. І слово перше, мовлене дитиною, — мама! Завдячуючи родині лідера громади, відтепер маємо у селі фігуру Богоматері, яка стоятиме на віки. Вона дивиться на церкву, вітаючи усіх. Не забуваймо храм. А будівничим — «Многая літа!»
Тож журавичівська громада матиме ще одне свято. Воно є великим, особливо для тих, хто очікує найбільшого щастя, — народження діток. Треба молитися, вірити, не сумніватися — і Богородиця допоможе! Оскільки паралельно в селах відбувалися вже заплановані заходи за участі вищого духовенства району та Волині, в Журавичі ще обов’язково вони з’їдуться, щоб прославити молитвою Діву Марію.
— Як тільки роботи біля фігури Богоматері були закінчені, пішов короткочасний дощ. То добре знамення, — впевнена Алла Гонтар. — Господь окропив фігуру з неба. Любімо одне одного. Любімо дітей так, як любила Свого Сина Марія. Вона розрадить, порадить й до щастя покаже дорогу усім, хто вірить і славить Її. Адже молитвами Пречистої Матері й донині тримається світ.
Після закінчення врочистого чину знову почав накрапати дощик… Знамення?!
Людмила ЯКИМЧУК