Команда кухарів із Журавичів: «Усе готуємо з любов’ю».
«Журавка» прилетіла на 80-річний ювілей «Волині» і вразила всіх гостей
Здавалося б, нині нікого не здивуєш новинками в сфері кулінарії чи надання послуг у громадському харчуванні. Адже то не є ті далекі роки, коли в селі чи містечку людей обслуговували в звичайних буфетах без будь-якого натяку на вишуканий комфорт чи різноманітність асортименту. І були ті заклади схожі між собою, з традиційним набором звичних продуктів. Такий же буфет довго працював і в ківерцівському селі Журавичі, розмістившись впритул до сільської дороги, обійти який не випадало ні селянам, ні проїжджим в цьому напрямку. Належав він районним торговельникам і, вочевидь, окрім клопоту, нічого не приносив. Але з роками все змінилося. Люди потребують більшої уваги до себе, та й з’являються нові методи роботи, що відповідають часу
«Журавка» – так називався той колишній заклад. Не змінювалася його назва з 1963–го, коли був заснований, не стали перейменовувати й 5 літ тому, коли мешканці села взяли приміщення в оренду, незмінною «Журавка» «полетіла» у вир сучасного підприємництва. На це могла зважитися лише людина неординарна, ініціативна, непосидюча й охоча до позитивних перемін у рідному селі. Саме такою є Тетяна Арсентіївна Ломакіна, знаний свого часу не лише в Ківерцівському районі зоотехнік потужного сільськогосподарського підприємства. Її треба було лише побачити, щоб відчути неймовірну енергію, жагу до життя і до всього, чого тільки торкаються її дбайливі роботящі руки. Вона й організувала на базі колишнього буфету нову форму надання послуг для населення. У 2014 році зареєструвалася приватним підприємцем і нині «Журавку» не впізнати: розширюються площі, триває капітальний ремонт і добудова, заклад набуває сучасного вигляду з урочистим залом для різноманітних заходів.
Нині «Журавку» не впізнати: розширюються площі, триває капітальний ремонт і добудова, заклад набуває сучасного вигляду з урочистим залом для різноманітних заходів.
Заклад у Ломакіних, адже надійною опорою Тетяни Арсентіївни є її син Валентин (молодий пенсіонер, який служив у правоохоронних органах Волині), — це підприємство громадського харчування — мобільне харчування. Саме так, мобільне, що передбачає надання послуг замовникам на виїзді. Вам необхідно нагодувати людей (зазвичай більше 20 чоловік), яких ви запросили до себе з будь-якої родинної оказії — чи то радісної, чи сумної — і працівники «Журавки» на ваше замовлення готують і доставляють за вказаною адресою всі страви. А їх тут у переліку — сила-силенна. Усе, чого бажаєте з української кухні! І зауважте, що всі продукти домашні, натуральні, найкращої якості, а страви готуються як зазвичай для рідних вдома — смачно, багато, якісно і головне з любов’ю! Що то саме так, свідчить географія їхніх виїздів: Маневицький, Ківерцівський, Рожищенський, Луцький райони. Скажете, є там достатньо й своїх закладів?! Так, є. Але послуга, що її надають журавичівці, має своїх замовників, люди з вдячністю відгукуються про кухарів. Створюють тут кулінарні шедеври справжні майстри своєї справи: журавичівські кухарі Софія Перятинська і Тетяна Ломакіна, офіціанти Маргарита Ляшук, Марія Соніч, Світлана Пушкар, а також бармен, який ще стажується, привітний Валентин Гринюк, якому надали житло у селі Микове.
Сервіс журавичівців перевершив сподівання!
Слава про «Журавку» долетіла й до Луцька. А поласувати сільськими смаколиками української домашньої кухні мали приємність у колективі журналістів та гостей редакції «Газети Волинь», що зібралися на ювілейну зустріч з нагоди 80-ліття заснування періодичного видання. Чи не було побоювань в замовників? Були! Бо ж мали одного разу негативний досвід, коли після подібного обслуговування однією з фірм змушені були закуповувати продукти, щоб люди не були голодними. Тому то й непосидючим був наш редакційний завгосп Микола Римар, у перерві між прийомом високоповажних гостей, які вітали колектив, виходячи до кухарів, щоб хоч трохи зазирнути у привезені страви.
А їх було, як на справжньому українському весіллі. Чого тільки душа бажає! Що назвете — те й побачите на столі: м’ясна й овочеві нарізки, пампушки з часником і смачна юшка з реберцями, голубці, капуста, картопля з домашніми ковбасками, риба, налисники з сиром і маком… А ще ж салати, заливний язичок, грибочки… Відчуваєте ті запахи?! Смакота!
І все оформлене зі смаком, стоїть на білосніжних скатертинах!.. Десерт? Був обов’язково — і від журавичівців, і від гостей. Адже спеціально до цього 80-річного ювілею чаклувала над неперевершено смачним тортом ще одна палка прихильниця «Газети Волинь» ківерчанка Наталія Йосипівна Трофімук. Пиріжків домашніх із різними начинками — витвір турботливих рук дружини — приніс до святкового столу Ростислав Кушнірук, засновник аматорської хорової капели «Посвіт».
А за такими наїдками — й щира задушевна розмова як у дружному родинному колі. Сервіс журавичівців перевершив сподівання! І вправлялися з усім цим лише три людини у святковому вбранні. Саме вони якісно й з турботою обслуговували ювілейну вечірку. Не забули й про вітання — букет троянд і щирі слова для колективу «Газети Волинь» адресувала від односельчан завідувачка журавичівського відділення поштового зв’язку Оксана Бугайчук. Лише три роки вона на посаді, але добре знає жителів сіл Домашів, Журавичі та Микове, бо вони передплачують багато газет, журналів. Та й газету-ювілярку тут читають чи не найбільше в районі.
З такими завзятими до добрих справ людьми й спілкуватися приємно. Вони заряджають оптимізмом кожного, хто з ними бесідував. А йде вся ця енергія від великого життєлюба зі справжньою українською душею — Тетяни Ломакіної! Тому й не дивно, що її «Журавка» так успішно долетіла до самої «Волині».
P. S. Від редакції: хочете, щоб у вас свято вдалося — телефонуйте у Журавичі 099 0540154.
Людмила ЯКИМЧУК
