Винахідник на чудо-техніці вирушає на «тихе полювання».
Така «машинка» — скарб для грибників!
Ігор Єлісєєв із Горохова змайстрував транспортний засіб, який ідеально підходить для їзди лісом
Коли Оля та Ігор Єлісєєви одружилися, обом було по 18 років. Ігор народився і виріс у Старому Порицьку на Іваничівщині і приїхав учитися на водія у Горохівській автошколі ДТСААФ. Його й Олині батьки — Раїса і Василь Колоси — були хорошими друзями, тому з автостанції в Горохові іваничівці найперше завітали до них. І доки старші гостювали, юні теж дарма часу не згаяли: сором’язливо опускаючи очі, дослухалися, як із першого погляду серця віщують кохання.
Доки Ольга йшла своєю професійною дорогою до нинішньої посади директора Горохівської ЦБС, Ігор на льоту схоплював золоту науку тестя, який, будучи виконробом, збудував кінотеатр в Іваничах, сотні житлових будинків на Волині, в Чорнобильській зоні. А ще, до слова, хлопець змалку навчився від свого тата різьби по дереву. Подружжя відоме своєю хазяйновитістю. Ігор швидко і якісно кладе бруківку, кує огорожі, робить бездоганно ремонти «під ключ».
Тринадцять літ тому по сусідству з Колосами продавалася старенька хатина. Єлісєєви купили її, а вже невдовзі молодий господар своїми руками зробив із халупи «ляльку» зовні і зсередини, бо ще й вміє майструвати меблі. Завдяки господині обійстя схоже на рай із пелюстками екзотичних квітів, помідоровими і бурячковими грядками, невеликим садочком, виноградними кущами, грона на яких дивують величиною, а ягоди — смаком.
Ольга знала, що в Ігоря золоті руки, а ось про те, що він іще й винахідник, почула близько року тому.
Свій винахід чоловік сконструював не з куплених старих чи нових запчастин — усе зробив сам.
— Що він робить у тій майстерні? Щось там зварює, купує якісь деталі, певно, гроші йдуть на вітер… — сердилася тоді дружина.
Чоловічий секрет мамі розповів син Сашко, коли робота вже майже була завершена. Оля каже, що аж зойкнула від здивування, побачивши новесенький і гарнесенький автомобіль, дуже подібний на багі — популярний транспорт на піщаних дюнах або на пляжах. До слова, Ігор дуже любить їздити на «багівські» перегони в різні міста України.
Та свій винахід чоловік сконструював не з куплених старих чи нових запчастин — усе зробив сам. Після першої пробної поїздки повернувся весь у болоті, то причепив і болотники. Чудернацьку конструкцію сім’я відразу ж ніжно «охрестила» машинкою. Куди господар мандрує на ній? Грибної пори він і дня не може прожити без лісу. Саме там наразі є безцінною машинка. До гаю вона їде на причепі за «Фордом». У довколишній окрузі Ігор знає всі грибні галявини. Від однієї до другої на заздрість грибників доїжджає першим, бо навіть на найбільш заболоченому відрізку автівочка, заправлена бензином, мчить зі швидкістю 40 кілометрів за годину.
— Не втрималася я, щоб не перевірити, і сіла за кермо. Благо, що треба було натискати лише на дві педалі — газ і гальма! Загалом враження отримала неповторні, — каже пані Ольга.
— Ось підросте внук Сашко, якому лише десять місяців, і теж буде кататися, — з любов’ю розповів чоловік про найголовніший здобуток у своїх винахідницьких пробах.
Нещодавно він із підручних матеріалів зробив соковижималку для винограду. Вийшла геніально проста річ, яка (теж перевірено) спроможна перечавити хутко не одну каструлю з плодами задля смачного вина.
