Переможці ХХІІI Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки (ФОТО)
Вже вшосте Луцьк відкривав знаменитостей, майбутніх зірок кіно чи театру
Змагатися молоді митці у Волинському академічному обласному театрі ляльок. Заслужений діяч мистецтв України Данило Поштарук зазначив, що цьогорічні 14 учасників приїхали сюди з Києва, Львова, Дніпра, Харкова, Запоріжжя, Рівного вже переможцями, бо вибороли на місцях право змагатися у майстерності декламації.
У першому турі конкурсанти читали поезію Лесі Українки, у другому – сучасних авторів. Голова журі, народний артист України Тарас Жирко, актор відомих фільмів, показав майстерклас професійної майстерності.
Поважне журі – народна артистка України Альбіна Сотникова, головний редактор журналу «Кіно-Театр» Лариса Брюховецька, заслужений діяч мистецтв України Юрій Чеков та заслужений діяч мистецтв України Данило Поштарук надали молодим акторам багато важливих порад.
Спілка театральних діячів мусила обрати переможця серед найдостойніших, тож у журі навіть дискутували. Вручили дипломи учасників та лауреатів премій і особливі відзнаки тим, хто не посів переможного п'єдесталу, але завоював прихильність талановитою грою.
– Ми сумнівалися у тому, чи достойні оцінювавати цих талановитих молодих акторів, – сказав голова журі Тарас Жирко. - Але я спокійний, що у нашого театру прекрасне майбутнє, це засвідчують виступи і майстри, які їх готували.
– Слово Лесі Українки – це випробуваня актора на інтелект, талант, внутрішню енергію, – наголосила заслужений працівник культури України Лариса Брюховецька та зізналася, що дуже любить цей конкурс, бо тут звучить стільки поезії Лесі Українки в чудовому виконанні.
Народна артисткаУкраїни Альбіна Сотнікова присвятила конкурсантам поезію Ліни Костенко :
«Усі вже звикли: геніїв немає. А що, як є? Зацькований, а є?! А що, як він між нас десь ходить, геній? Вивозить з бруду цей потворний час.»
Луцьк вболівав за свою учасницю — Анастасію Бортнік, акторку Волинського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, вихованку заслуженої артистки України Світлани Органісти. І вона перемогла!
Журі визнало бездоганними її літературно-музичні композиції «Мій сон мене відносив до Єгипту» за творами Лесі Українки і «Заборонений» за творами Василя Стуса.
Перше місце дісталося іще двом акторам – оригінальному дуету 5-курсників Запорізького національного університету Владислава Ситника та Катерини Якимець. Бачили б ви, що вони витворяли на сцені! Шкода, що цього року немає гран-прі.
Пікантно подану історію переможеного жінкою Самсона вони зіграли, як невеличку п'єсу, а чудесними перевтіленнями у різних звірят із віршів дитячих поетів у другому турі просто завоювали серця глядачів.
2-а премія дісталася Єлизаветі Цілик з КНУ ім. І. Карпенка-Карого, яка передала настрої Лесиної «Айші й Мохамеда» та Анастасії Біленькій, аспірантці Харківської держакадемії культури за яскраве прочитання поеми «Ізольда Білорука».
Лауреати 3-ї премії – Едуард Камалов, студент Дніпровського театрально-художнього коледжу, що декламував «Самсона» Лесі Українки та Юлія Оліяр, студентка Львівського національного університету ім. І.Франка, яка до сліз зачепила поезією Ліни Костенко «Мати» про красуню з Катеринівки, що марила синім небом.
Відзнаками голови журі удостоїли Богдана Жигалка та Діану Данилюк, якій випало розпочинати конкурсні змагання.
Особливу відзнаку від головного редактора журналу «Кіно-Театр» Лариси Брюховецької отримав інженер-електрик Остап Жежерун, який працює за спеціальністю, але навчається на актора у Рівненському ДГУ і грає у театрі «Коло Лесі» Світлани Органісти.
Він лірично читав вірш Доріани Любарт про вірність, а монологом «Саула» Лесі Українки подав історію у трьох вимірах: біблійний Саул розмовляє із вбитим Давидом, чи то червоний комісар змагається із напливами докорів совісті, а чи вже український запроданець, що прикрив вишиванку шкірянкою. Та меседж у них один - за злочин кожного спіткає спокута.
Остап вступив став інженером-електриком, але не перестав хотіти бути актором.
Це був чи не найемоційніший номер конкурсу. І в закуліссі ми порозмовляли з Остапом, звідки у цього електрика така любов до театральної гри. І він розповів, що в дитинстві тато вчив його декламувати, вчити великі тексти і 14-річний підліток хотів стати актором, але тато помітив, що син мало читає, тому відмовив вступати на актора, переконав, що цим не заробиш багато. Можливо, тому, що тато - художник, то й знає, чого вартий мистецький хліб, тому й не підтримав синового пориву, дав час – якщо бажання справжнє, то не зникне. І воно таки не зникло. Остап вступив став інженером-електриком, але не перестав хотіти бути актором. А коли потрапив у театральну студію до Світлани Органісти «Коло Лесі», зрозумів, що це щось більше, ніж хобі й вступив у Рівненський університет на акторський факультетОстап Жежерун отримав відзнаку журналу "Кіно-Театр".
– Отака історія – сміється Остап. – Вчуся на актора і працюю електриком в ЛНТУ, а після роботи – граю в театрі. Знаєте, коли ходиш на роботу і заробляєш гроші – це добре, а коли від роботи кайфуєш – це чудесно! Кажуть, хороший артист – ситий артист. Поки так, але закінчу навчання і буду актором.
Ось такі бувають історії перемог над собою, хоч вони і не завжди увінчуються лаврами п'єдесталів. Переглядаю світлини минулорічних конкурсів, і ловлю себе на думці, що ці молоді актори, які змагалися за першість Лесиного слова, тепер знімаються у серіалах, грають перші ролі в театрах.
Лариса Брюховецька розповіла, як із приємністю побувала у Києві на виставі «Маруся Чурай», у якій грав Петро Ніньовський, переможець цього конкурсу 2017 року. Він знімається вже й у кіно. І так приємно, що його та й інших акторів відкрила Волинська театральна сцена.