Олег Яриніч: «Боріться за кожен млин, який можна врятувати!»
Поштівки поліського художника виставили в Берліні та Києві
У Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного пройшов загальнонаціональний культурологічний захід «День млинів», у рамках якого відбулося відкриття виставки малюнків Олега Яриніча до листівок «Вітряки України» та презентація другого випуску «Українського млинологічного журналу», куди увійшли дві статті нашого земляка
Олег Яриніч родом із поліського села Седлище Старовижівського району Волині. Молодий чоловік не лише колекціонує поштові листівки (має понад 1000 карток із пам’ятками архітектури, національним одягом, народним та професійним мистецтвом України, близького зарубіжжя та світу, природними ландшафтами), а й малює власні. Створив цілі серії зображень, зокрема «Поштові скриньки України», «Цікаве містечко», багато інших тематичних поштівок. Восени 2018-го у Запоріжжі в артпросторі «Loft Mlyn» відбулася перша персональна виставка художника «Міста, що надихають». А вже наприкінці жовтня того ж року волинянин започаткував мистецький проєкт «Вітряки України».
— Передумовою його створення стала випадкова новина в інтернеті про те, що в Запорізькій області, з якої родом моя мама, завалився останній на півдні України дерев’яний вітряк 1903 року. І мені стало боляче. Тема млинів у нас недооцінена. І так почав вивчати це питання. Багато дослідив архівних фото, спілкувався з краєзнавцями і небайдужими до цієї проблеми людьми. Мене це так поглинуло, що намалював 30 вітряків, — розповів художник Олег Яриніч. — Так, по суті, з’явився проєкт «Вітряки України», який познайомив мене (хоч і віртуально) з багатьма неймовірно розумними і цікавими людьми. Це моя така клаптикова поміч у систематизації відомостей про крилатих велетнів української минувшини. Потім розпочалася співпраця з Українською млинологічною асоціацією, Оленою Крушинською — редакторкою «Українського млинологічного журналу». Вона запропонувала мені долучитися до проєктної команди як художнику, дизайнеру, культурологу, і я погодився. Важливим для нас етапом стала підтримка Українського культурного фонду, який профінансував видання другого випуску видання накладом 1000 примірників та двох наборів поштових листівок «Вітряки України» мого авторства накладом по 200 примірників.
Нагадаємо, в Олега Яриніча велике серце: ще будучи студентом Рівненського державного гуманітарного університету, хлопець малював листівки і продавав їх заради благодійності.
Нещодавно в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного у Києві пройшов День млинів, в рамках якого відбулося відкриття виставки малюнків Олега Яриніча до листівок «Вітряки України». Тут презентовано тридцять авторських творів, що ілюструють вітряні млини різних типів із багатьох регіонів України. На поштівках зображено і два млини з Волині: із села Четвертня Маневицького району кінця ХІХ століття, який експонується у Музеї історії сільського господарства Волині (смт. Рокині), та з рідної Старовижівщини — із села Кримне 1920-х років, котрий нині зберігається у Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пирогові.
Також було презентовано другий випуск «Українського млинологічного журналу». Він з’явився у рамках проєкту «Видання «Українського млинологічного журналу» та наборів листівок «Вітряки України» за авторськими малюнками», який був підтриманий Українським культурним фондом. У журналі також представлені дві статті Олега Яриніча — «Мистецький проєкт «Вітряки України» та «Волинський чех Йозеф Айгл і його вітряки з турбіною Гелледея». Зазначимо, що презентація видання та листівок відбулася також ще в серпні 2019 року у Берліні на міжнародному млинологічному симпозіумі.
— Радий, що був частинкою проєктної команди, це фантастичний досвід, — зізнається наш земляк, який тепер працює завідувачем сектору туризму і краєзнавства Сахновщинського РБК Харківської області на батьківщині дружини.
Нагадаємо, в Олега Яриніча велике серце: ще будучи студентом Рівненського державного гуманітарного університету, хлопець малював листівки і продавав їх заради благодійності.
