На Волині побувала група депутатів із фракції Народної Партії у Верховній Раді. Робочий день 9 грудня депутати-народники Катерина Ващук, Олег Зарубінський, Борис Андресюк, Олег Юхновський та перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк розпочали із зустрічі з журналістами...
На Волині побувала група депутатів із фракції Народної Партії у Верховній Раді. Робочий день 9 грудня депутати-народники Катерина Ващук, Олег Зарубінський, Борис Андресюк, Олег Юхновський та перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк розпочали із зустрічі з журналістами.
Олександр ПИРОЖИК
Як пояснила Катерина Ващук, вони виконують доручення свого лідера Володимира Литвина, тож планують провести такі зустрічі в усіх регіонах. У такий спосіб вони знайомляться на місцях з тим, як завершується бюджетний рік та звіряють із виборцями свою позицію щодо нового бюджету. Це також своєрідний звіт депутатів перед виборцями про те, що вдалося зробити фракції протягом каденції, яка минає. — Ми вважаємо, що Україна у ХХI столітті не може розвиватися на грунті роз’єднання, конфронтації, прагнення завоювати політичні бонуси, спекулюючи на поділі країни за регіональною, мовною, релігійною ознаками, — заявив перший заступник голови парламентського комітету з питань європейської інтеграції, заступник голови партії Олег Зарубінський. — В України є інший шлях — пов’язаний із конструктивом, з об’єднанням сил, які прагнуть щось створювати, а не знищувати. Мусимо дати відповідь на запитання: що робити далі? Бо, на жаль, багато хто у владі не знає, що робити у своїх галузях. Ієрархія взаємозалежності у нас перевернута з ніг на голову... Як вважає наша землячка Катерина Ващук, Україна звела нанівець ті можливості приросту виробництва валової продукції, які були закладені в попередні роки. ВВП у державі знижено майже на 7 відсотків. Кожен відсоток приросту — півтора мільярда гривень надходжень. Бюджет збіднів, тож люди недоотримають великої кількості коштів, на які сподівалися. — Ми дуже скоротили експорт, звели нанівець той плюс у зовнішньоторговельному балансі, який мали, — продовжила Катерина Тимофіївна. — Небаченими темпами відбувається приріст імпорту. Як і кілька років тому, ми насичуємо вітчизняний ринок імпортними товарами, а свої галузі занепадають... Це не примха депутатів, а бажання бачити бюджет не лише соціальним, а таким, який запрограмований на поступальний розвиток. Ми хочемо бачити бюджет розвитку, а в нас цьогоріч 87 відсотків — статті проїдання. Кричуща несправедливість, на думку членів фракції, існує щодо наповнення місцевих бюджетів. Створена з ініціативи фракції спеціальна комісія з’ясувала, що в більшості областей не вистачає коштів навіть на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери. — Місцевим бюджетам не додають як мінімум 5 мільярдів гривень, — стверджує пані Ващук. — Якщо взяти увесь бюджет, то лише 45 відсотків його іде в регіони, решту ділить центр. А треба — хоча б пополам, щоб керівники з областей не їздили до столиці випрошувати чергову порцію подачок... За пропозицією нашої фракції проголосовано додаткове виділення 500 мільйонів гривень на потреби місцевих бюджетів, — щоб не залишити боргів на наступний рік. Про те, що вдалося їхній фракції у відстоюванні інтересів села, розповів секретар комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Юхновський. Як великий позитив, названо те, що за наполяганням фракції прийнято закон про державну підтримку сільського господарства. — Це базовий ринковий документ, над яким ми працювали чотири роки, — пояснив Олег Іванович. — Тут чітко визначено механізми підтримки виробництва сільськогосподарської продукції, дотації, страхування ризиків тощо. Вирішене питання створення Аграрного фонду — інституції, що має займатися фінансовими і товарними інтервенціями на ринку сільгосппродукції. Передбачено створення Державного продовольчого резерву, відмінного за функціями від Держрезерву. Продовжено до 2010 року дію закону про фіксований сільськогосподарський податок. Тепер сільгосппідприємства відраховують у Пенсійний фонд не 32 відсотки, а 6,4. Серед здобутків — продовження пільгової системи оподаткування щодо податку на додану вартість та виділення для потреб села 10 відсотків бюджету на наступний рік, що становитиме не менше 14 мільярдів гривень. Змінено і структуру видатків. Селяни отримуватимуть прямі дотації у вигляді субсидій — на гектар посіву, виробництво продукції тваринництва, реалізовану одиницю сільгосппродукції. Окремою статтею у бюджеті наступного року виділено видатки на соціальний розвиток села. 450 мільйонів гривень закладено на газифікацію сіл, така ж сума виділяється на сільські дороги. Журналісти мали змогу ознайомитись і зі станом справ в оборонній та космічній галузях. Про це розповіли перший заступник голови комітету з питань національної безпеки і оборони Борис Андресюк та заступник голови цього ж комітету, перший космонавт України Леонід Каденюк. Зі слів Леоніда Костянтиновича, у 2006 році для підтримки Національної космічної програми заплановано виділити 340 мільйонів гривень, а США цьогоріч заклали на подібні цілі 15 мільярдів доларів. Рентабельність цієї галузі надзвичайно висока: з одного долара, який американці вкладають у космонавтику, вони отримують 14 доларів прибутку. — Після розпаду СРСР ми одержали величезний уламок військово-промислового комплексу, — продовжив пан Андресюк. — Ми мали близько 850 тисяч військовослужбовців, сьогодні їх у нас 245 тисяч. У 2000 році, коли було 410 тисяч військовослужбовців, оборонний бюджет становив 2 мільярди гривень. Сьогодні — 6,2 мільярда. Тобто, гроші на це в Україні є, треба лише ефективно їх витрачати. Борис Андресюк також повідомив, що вперше після розпаду СРСР Верховна Рада прийняла спеціальний закон, який збільшує чисельність прикордонних військ на 5 тисяч осіб, тепер прикордонників в Україні буде близько 50 тисяч. В основному поповнення отримають регіони, прикордонні з Євросоюзом, зокрема, очікується збільшення й Луцького загону прикордонного контролю. Проте чимало проблем у галузі ще належить вирішити. Це насамперед стосується житла для військовослужбовців. 45 тисяч сімей — безквартирні офіцери. Вперше в бюджеті на наступний рік закладається 350 мільйонів гривень на будівництво і придбання житла для таких сімей. Ще 271 мільйон гривень очікується взяти зі спеціального фонду. Це будуть надходження від продажу надлишкового майна і зброї. Журналістів цікавило, чи подаватиме Народна Партія до суду на майора Мельниченка за образу честі й гідності Володимира Литвина. — Литвин — людина світового масштабу, — відповів Олег Зарубінський. — Він єдиний, хто за кілька місяців чотири рази офіційно зустрічався з Путіним. У США його розглядають як одного з найперспективніших українських політиків. Аналогічне ставлення — у Страсбурзі і Брюсселі... Подавати в суд на людину, яка має третьорозрядний стосунок до організації “касетного скандалу” як міжнаціонального, міжнародного явища, — це слідувати байці Крилова про слона і Моську... Зі слів Катерини Кащук, їм немає потреби виправдовуватись у ситуації, до якої Литвин не має відношення. Експерти приходять до висновку: оригіналів записів у Мельниченка немає, а плівки монтувалися на квартирі. Мета організаторів “касетного скандалу” — змістити режим Кучми або ж зробити його ручним, тримати “на гачку” в питаннях конкуренції зброї та військово-промислового комплексу. Звідси й витоки “кольчужного скандалу”, якого не було, але штрафних санкцій ми зазнали... Депутати-народники також торкалися питань відновлення роботи Луцького аеропорту, на знищенні якого “комусь вдалося добре заробити”, приєднання України до Болонського процесу, котре, крім позитивів, загрожує нам черговим витком “відтоку мізків”, вступу в СОТ. Абсурдом вони назвали рішення штучно зліквідувати школи-інтернати, натомість повсюдно створювати будинки сімейного типу. Все має відбуватися природним чином, інакше благородна справа може перетворитись у бізнес для авантюристів. Цього ж дня депутати-народники провели ряд зустрічей із трудовими колективами обох луцьких держуніверситетів, обласної клінічної лікарні, Луцького загону прикордонного контролю, зустрілися з керівниками виконавчої та законодавчої влади області.
