Якщо справи підуть так і далі, то дебют цього юного лева вже у Національній збірній — справа найближчої перспективи...
Тремтіть, «Реали» та «Баварії», — за справу в Києві береться Ден Попов!
У «Динамо» підріс гравець, який заввиграшки поєднує обов’язки надійного захищайла і потужного забивайла
Про 20–річного захисника київського «Динамо» Дениса Попова нині говорить уся футбольна Україна.
Його фантастичний надпотужний удар головою в другому екстра–таймі поєдинку 1/8 Кубка України відправив у глибокий нокдаун самісінький донецький «Шахтар» і вивів «синьо–білих» у чвертьфінал турніру. За кілька днів Попов забиває ФК «Львів» уже в рамках УПЛ. А чого варті три голи Дениса на цьогорічному ЧС U–20, де наші юні козаки вибороли «золото»!
Четвертий номер київського «Динамо» не приховує, що його кумиром є «четвірка» мадридського «Реала» Серхіо Рамос. А ще йому дуже хочеться зіграти проти нестаріючого 38–річного Златана Ібрагімовича…
Навесні 1999 року київське «Динамо» підкорить свою найвищу єврокубкову вершину часів незалежності України — вийде у півфінал Ліги чемпіонів, де драматично поступиться мюнхенській «Баварії».
А кількома місяцями раніше — 17 лютого того ж таки 1999–го — на березі Південного Бугу, в селі Мигія Первомайського району Миколаївщини народиться такий собі Дениско Попов.
За 20 років півфінали ЛЧ українським клубам будуть, на жаль, лише снитися. Проте гра Дениса Попова викликатиме в уболівальників неабияке захоплення і не даватиме згаснути в їхніх душах надії на те, що перед нашими представниками в єврокубках ще труситимуться колінця і в «Реала» з «Манчестер Сіті», і в «Ювентуса» з ПСЖ, і в тієї ж таки «Баварії»…
Проте спочатку спортивний підліток із Миколаївщини опинився в Республіканському вищому училищі фізичної культури, звідкіля вже потрапив до академії «Динамо».
«Номер 4 приносить мені удачу. Під ним грає мій кумир», — скромно (а може, якраз і навпаки?) зазначає Денис.
Для мене, як для захисника, гол — це вже свято. І кожен забитий м’яч по-своєму запам’ятовується, але на нинішній момент — це гол «Шахтарю». На такому рівні і з такою командою я забив уперше.
Адже всі розуміють: хлопець натякає на самісінького Серхіо Рамоса — невгамовного захисника–забивайла, який у складі «Реала» чотири рази вигравав Лігу чемпіонів. А зі збірною Іспанії — Чемпіонат світу і (двічі) Чемпіонат Європи.
Серхіо Рамос, зокрема, відомий ще й своєю націленістю на ворота суперників. За «Реал» протягом кар’єри він уже відзначався 60 разів, за збірну Іспанії — 21 (до прикладу, один із найвидатніших українських форвардів Сергій Ребров у «синьо–жовтій» футболці забивав лише 15 разів).
Неабияк тероризувати оборону команди–суперника полюбляє й Денис Попов. «Четвірка» нашої збірної на ЧС U–20 тричі змушував капітулювати голкіперів — з таким гольовим ужинком зі світового форуму й зірковому форварду приїхати не соромно!
Проте на запитання про найпам’ятніший гол у своїй кар’єрі Денис Попов відповідає однозначно.
«Для мене, як для захисника, гол — це вже свято. І кожен забитий м’яч по–своєму запам’ятовується, але на нинішній момент — це гол «Шахтарю». На такому рівні і з такою командою я забив уперше».
Та що там казати, цей гол запам’ятався нам усім! Йде другий екстра–тайм матчу 1/8 Кубка України між «Динамо» та «Шахтарем». Команди встигли не лише по разу забити, а й заробити по одному вилученню. Футбольна напруга на «Олімпійському» така, що аж у повітрі тріщить. І ось динамівці заробляють право на кутовий. Уругваєць Карлос де Пена (який, подейкують, уже давно жартував, що під час виконання стандартів завжди шукає й колись таки знайде голову Попова!) подає…
«Для мене, як для захисника, гол — це вже свято. І кожен забитий м’яч по–своєму запам’ятовується, але на нинішній момент — це гол «Шахтарю». На такому рівні і з такою командою я забив уперше».
Але на повторах цікавіше спостерігати за діями якраз Дениса. Той цілеспрямовано розбігається, крутезно вистрибує, на якусь мить зависає в повітрі… І завдає такого надпотужного удару, що навіть сам Андрій Пятов просто безсилий. А численні бразильці «гірників» дивляться на все те із роззявленими ротами. Бо такого і в їхній рідній Бразилії, певно, не побачиш! Та й сам Серхіо Рамос у свої 33 хай ще спробує повторити — іспанець нині забиває вже не так часто, та й то переважно з пенальті…
А вже в наступному матчі «Динамо» Попов відкриє лік своїм голам і в Українській Прем’єр–лізі. Цікаво, що у ворота ФК «Львів» динамівський захисник заб’є вже ногою, але й цього разу так вгатить, що аж сітка затріщить!
До речі, як згадує Денис, хлопчаком йому страшенно кортіло грати в нападі, але згодом тренерові вдалося переконати юного футболіста, що користі від нього таки більше на захисній позиції. А, мовляв, зганяти під час матчу кілька разів до чужих воріт і забити одного або й два м’ячі тобі ж ніхто не заборонятиме…
Між іншим, якщо Денис Попов прагне брати приклад з іспанця Серхіо Рамоса, то зіграти мріє… проти шведа Златана Ібрагімовича.
«Він людина зі стрижнем. Хотів би з ним поборотися», — каже про 38–річного Ібру–Кадабру юний український талант.
До всього цього Денис Попов — ще той жартівник. Каже, що, зробивши кар’єру футболіста (а ми бажаємо, щоб вона була не гіршою, ніж у Рамоса та Ібрагімовича разом узятих!) й повісивши нарешті десь так років за 18 бутси на цвях, він неодмінно напише книгу. Назву для якої придумав заздалегідь — «Усе життя в підкатах»…
