Найближче оточення президента України Володимира Зеленського працює на країну-агресора

Зовнішньополітичні позиції української держави до весни 2019 року було виключно міцними, а російська агресія різко засуджувалася провідними країнами Заходу, згадує політолог. Він зазначає, що проти РФ діяли досить серйозні політичні та економічні санкції, членство РФ в ПАРЄ було заморожено, у той час як Україна гарантовано вигравала процес проти РФ в міжнародному морському трибуналі.

 «Нікому і в голову не приходило тоді шпиняти Україну як недбайливого школяра якимись невиконаними домашніми завданнями, ставити в кут, змушувати злиденно виправдовуватися і покірно доповідати про виконання чергових російських хотєлок. Консенсусна позиція Заходу щодо мінського процесу неодноразово озвучувалася спецпредставником США Куртом Волкером: не може бути й мови про перехід до політичного порядку денному без виконання РФ базових вимог мінських угод - вивід її військовослужбовців і озброєнь із зони конфлікту і передача Україні контролю над її кордоном», - наголошує Піонтковський.

Але передвиборча кампанія Зеленського була побудована на позиціонуванні його як кандидата партії миру, яка бореться з правлячою в Україні партією війни.

«Ця геббельсівська кремлівська брехня досі впроваджується в українську свідомість багатьма провідними українськими телевізійними каналами, які контролюються або майбутнім путінським гауляйтером України Медведчуком або «мозком» і гаманцем «колективного Зеленського» Коломойським, який пропонує Путіну всю Україну оптом за $ 100 млрд»

«Ця геббельсівська кремлівська брехня досі впроваджується в українську свідомість багатьма провідними українськими телевізійними каналами, які контролюються або майбутнім путінським гауляйтером України Медведчуком або «мозком» і гаманцем «колективного Зеленського» Коломойським, який пропонує Путіну всю Україну оптом за $ 100 млрд», - пояснює політолог.

За його словами, українцям цілеспрямовано насаджують дві тези: перша — всі попередні 5 років в Україні при владі була партія війни, і друга — війна в Україні не є агресією Росії, а внутрішнім конфліктом. Таким чином Україні нав'язується комплекс провини за опір країні-агресору.

«Дуже впливові сили на Заході тільки і чекали будь-якого приводу і приводу, щоб «здати» Україну агресору заради якихось фінансових або геополітичних угод з кремлівським диктатором. І вже, в усякому разі, Захід ніколи не буде більш проукраїнським, ніж українське керівництво», - пояснює Піонтковський.

В результаті за півроку стався обвал зовнішньополітичних позицій України: повернення Росії в ПАРЄ, з якої вона була вигнана за анексію Криму, демонстративне запрошення Еммануелем Макрона Путіна в Брегансон напередодні саміту G7, спроба президента США Дональда Трампа заморозити військову допомогу Україні і його енергійна кампанія по поверненню Путіна в G8, продовження будівництва «Північного потоку-2» тощо.

П-н кінопродюсер показував дипломатам фотографії своїх нібито близьких родичів, нібито загиблих у війні на Донбасі, і насилу стримуючи скупу чоловічу сльозу, нападав з прокльонами на «кривавого баригу Порошенко», який розв'язав цю братовбивчу війну

«Видатні американські дипломати, які працювали в Україні, поділилися, в тому числі і в ході слухань в Конгресі обставинами спроби «вербування» їх головним переговорником Зеленського, його тіньовим міністром закордонних справ Андрієм Єрмаком. Вербування проходило за класичним кремлівському темником з довірчим додаванням особистісного «оживляжу». П-н кінопродюсер показував дипломатам фотографії своїх нібито близьких родичів, нібито загиблих у війні на Донбасі, і насилу стримуючи скупу чоловічу сльозу, нападав з прокльонами на «кривавого баригу Порошенко», який розв'язав цю братовбивчу війну», - пише політолог.

За півроку своєї діяльності радник президента встиг досить наслідити своїми активними заходами, вказує політолог: «Це він підписав 12 липня від імені української держави той самий протокол радників нормандського формату, за яким Україна вперше взяла на себе односторонні принизливі зобов'язання по покірному руху в бік свого приєднання до ОРДЛО. Він особисто написав текст заяви, який нещасний Зеленський мав зачитати 15 вересня на CNN».

Піонтковський вказує, що глава Офісі президента Андрій Богдан є куратором Зеленського від олігарха Ігоря Коломойського, а Єрмак — куратором від Путіна.