Депутати Верховної Ради побували у Луцькому замку, де 590 років тому проходив з’їзд європейських монархів.
І навіть знані нардепи визнали, що Луцьк стає культурною столицею країни!
На Волині відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики за участі його голови Олександра Ткаченка, заступника міністра культури, молоді і спорту Ірини Подоляк та 14 народних депутатів. Мета візиту — ознайомлення з культурними надбаннями краю та збір інформації про те, як функціонують заклади культури в умовах децентралізації. Ініціатором виїзного засідання стала депутатка від нашої області Ірина Констанкевич, яка у комітеті є першим заступником голови. Вона разом із нардепом, що представляє Луцьк, Ігорем Палицею зустрічала столичних гостей
«Позитивний досвід потрібно переносити на інші регіони»
Колишній генеральний продюсер каналу «1+1» Олександр Ткаченко, колишній міністр молоді і спорту Юрій Павленко, нардепи Микола Княжицький та Софія Федина — ці впізнавані обличчя Верховної Ради зібрали в «овальному залі» Волинської облдержадміністрації справжній аншлаг. Послухати їх прийшли очільники області й Луцька, голови об’єднаних громад, керівники установ та організацій. Тим часом самі депутати через Олександра Ткаченка повідомили, що хочуть із перших уст дізнатися про те, як живеться закладам культури в ОТГ і чим вони можуть їм допомогти.
— Волинь унікальна не тільки озерами та лісами, а й тим, що має власний особливий розвиток в умовах децентралізації, — підкреслила Ірина Констанкевич. — Реформа через створення ОТГ і зміни на місцевому рівні проходить на території області дуже непросто. Окремі громади мають кошти на утримання культустанов, зокрема бібліотек, клубів, мистецьких шкіл, і можуть залучати гроші для розбудови інфраструктури. Однак у більшості з них є проблеми.
Нардеп додала: ідея децентралізації і законодавчого забезпечення полягала в тому, що культурні послуги повинні бути не менш важливими за інші, але, на жаль, практика показує, що це не завжди так. Отже, які мають бути запобіжники, що треба зробити, аби діти мали доступ до мистецької освіти, культурних надбань, які культурні послуги повинні отримувати молодь чи старші люди — все це має бути прописано на законодавчому рівні. Тому народні депутати приїхали на Волинь і напрацюють тут документ, із яким можна рухатись далі.
Організатори виїзного засідання спланували роботу так, щоб розмова торкнулася не тільки негативних моментів, а й позитивних. Останні через пілотні проєкти потрібно переносити на інші регіони, щоб кращий досвід використовувався в усій державі.
«Я тихо тішуся, що таке є на Волині»
Центральна міська дитяча бібліотека була третім пунктом у робочому плані депутатів після Музею Волинської ікони та перинатального центру. Кілька місяців тому тут закінчився капітальний ремонт, після якого класична бібліотека перетворилася на модерний культурний простір, де можуть проводити свій час як діти, так і дорослі. Назву цей заклад також отримав відповідну: бібліотека–студія «Дім» (дорослим і малим). У просторому приміщенні, з якого ще не вивітрився запах фарби, народні депутати слухали розповідь господині «Дому» Ніни Бочарової про те, як сталося це перетворення.
Ігор Поліщук розповів, що в мистецьких закладах навчається більше 2000 школярів, і міська влада прагне їм показати, що заняття культурою — це модно.
— Ми написали проєкт, і керівництво департаменту культури міськради нас підтримало, — усміхалася пані Ніна. — Тому що придумати можна багато чого, аби ще на це гроші давали. А тут їх і дали! 4 мільйони на модернізацію! І зробили цей чудовий ремонт, який ви бачите. Нині маємо обладнані читальні, ігрові зали, приміщення для проведення семінарів та тренінгів, кінозал. У нас можна не лише почитати книгу, а й взяти участь у різноманітних гуртках, тренінгах. Крім книгозбірні, є театральна студія, перегляд фільмів, інтерактивна дошка, комп’ютерний клас, сенсорна кімната для дітей із особливими потребами. Постійно проводяться літературні вечори. Цього року проходив літературний фестиваль «Фронтера», який у різних локаціях відвідало близько 20 тисяч людей.
Після цих слів усі присутні поглянули на жінку з чорним рюкзаком — заступницю міністра культури Ірину Подоляк. Вона уважно слухала директорку бібліотеки і одночасно оглядала все професійним оком. Було видно, що побачене заступниці міністра сподобалося, бо вона тільки усміхнулася і лаконічно сказала: «Які ви молодці! Я просто стою і тихо тішуся, що таке є у Луцьку». Після цього представниця міністерства поставила кілька професійних запитань із приводу платних послуг, оплати праці тощо.
— Загалом у місті прийнято програму розвитку галузі культури до 2020–го, що передбачає 108 мільйонів гривень фінансування на три роки, — поінформувала присутніх директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів. — І один із її пріоритетів — модернізація закладів культури, створення комфортних умов для мешканців міста. У нас цей процес в стадії завершення, бібліотеки стають сучасними, мультифункціональними. Таких модернізованих установ у місті є вже кілька.
«Попри всі труднощі, наші вчителі музики вчасно отримають зарплати»
Далі депутати поїхали у музичну школу №1 ім. Фридерика Шопена для зустрічі–діалогу з викладачами мистецьких навчальних закладів. Відбувалася вона в оновленому актовому залі, комфортність якого змогли оцінити житомирські, київські, львівські, рівненські, миколаївські колеги луцьких музикантів. Вони разом із нардепами приїбули на Волинь, щоб на власні очі побачити досягнення обласного центру та взяти участь у фаховій дискусії про проблеми мистецької освіти. Колеги дивуватися зробленому, дізнавшись, що два роки тому тут усе було зруйновано до основи. Зараз актова зала обладнана всім необхідним. Сцена має професійне освітлення, мультимедійну систему, повноцінну механіку. Останньою, до речі, в місті може похвалитися лише обласний музично–драматичний театр.
— Сьогодні у нас важлива подія — ми приймаємо Комітет Верховної Ради, народних депутатів, — звернувся до присутніх виконувач повноважень луцького міського голови Григорій Пустовіт. — Приймаємо їх не лише для того, щоб сказати, які в місті є проблеми, а й щоб підкреслити: якщо ти ставиш перед собою мету, хочеш бути корисним громаді, показати результат, у тебе це вийде. Ви сьогодні знаходитеся в оновленому актовому залі. Але такі речі повинні бути в кожній школі! І ми на цьому шляху стоїмо. Ви, мабуть, звернули увагу на утеплення фасаду. Це теж продовження нашої цілеспрямованої політики щодо мистецьких шкіл. Ми в Луцьку багато чого робимо. Але нам потрібні збалансованість і гроші. А їх у нас забирає Кабінет Міністрів.
Григорій Пустовіт повідомив, що на освіту й охорону здоров’я уряд не додав по 14 мільйонів гривень у рахунок субвенції. Влада Луцька в бюджеті міста цих коштів також не передбачила. І сьогодні було б логічно почути: «Ми утеплюємо музичну школу, але знімемо гроші з цих робіт, щоб дати людям заробітні плати». Однак, як запевнив керівник Луцька, вчителі отримають зарплату, і утеплення припинятися не буде. Місто виживе, не відмовляючись від потреб дітей, від освіти, від чого залежить прекрасне завтра.
Виступ Григорія Пустовіта присутні супроводжували оплесками. Але ще більше аплодисментів пролунало після промови радника міського голови Ігоря Поліщука. Його представили гостям як людину, яка курує мистецький напрям у Луцьку і є двигуном цього процесу. Завдяки його наполегливості ситуація з музичними школами зрушила з мертвої точки — спочатку в школі №1, а далі і в інших закладах почали робити ремонти, реконструкції, добудови, купувати музичні інструменти.
«У 2020–му на галузь культури в Луцьку плануємо виділити 100 мільйонів»
— Від імені депутатського корпусу міської ради хочу подякувати всім, хто приїхав до нашого міста, — звернувся до присутніх Ігор Поліщук. — Можливо, не всі розуміють, наскільки важливими є розвиток культури і мистецька освіта. Тож хочемо розказати про інвестиції, які вкладаємо у цю сферу. У 2017 році ми взяли курс на активну роботу із закладами мистецької освіти, і з тих пір поступово щорічно збільшуємо видатки на галузь. Якщо у 2017–му це було 65 мільйонів гривень, у 2019–му — 80 мільйонів, то на 2020–й прогнозуємо 100 мільйонів гривень. У Луцьку є 3 музичні школи, одна художня, 12 бібліотек і 5 установ клубного типу. На капітальний ремонт школи №1 було виділено 6 мільйонів гривень і ще 220 тисяч — на реставрацію рояля. Вперше за три десятки років зроблено ремонт у музичній школі №2. Цьогоріч там капітально відремонтували хол та коридори на першому та другому поверхах, стіни, стелю, встановили економне освітлення, енергозберігаючі вікна, двері зі звукоізоляцією на загальну суму більше 2,5 мільйона гривень. Найважливішим є те, що Луцька міська рада розпочала добудову третьої музичної школи, адже кількість дітей, які бажають займатися музикою, є значно більшою, ніж вона могла прийняти. Окрім цього, у місті є також художня школа, де було капітально відремонтовано виставкову залу, щоб юні митці могли демонструвати свої роботи. Також капітально полагоджено дах та замінено вікна. На ці потреби спрямовано близько 9 мільйонів гривень.
Ігор Поліщук розповів, що в мистецьких закладах освіти навчається більше двох тисяч школярів, і міська влада прагне їх заохочувати та показувати, що заняття культурою — це модно, корисно, позитивно впливає на розвиток особистості, характеру. Нещодавно у Луцьку було започатковано мистецьку акцію «Овація», де відзначають найобдарованіших дітей, які навчаються в мистецьких школах. Було передбачено сім призів по п’ять тисяч гривень та тридцять сім призів по тисячі. Окрім того, така акція діє й для викладачів. Такі заохочувальні ідеї сприяють розвитку культури та мистецької освіти, збільшують кількість дітей, які прагнуть займатися мистецтвом, — сказав Ігор Поліщук, і в залі чутно було слова, що Луцьку можна тільки позаздрити.
