Володимир Михайлович із саморобним агрегатом для корчування кущів
Як сільський умілець «Щелепи крокодила» змайстрував
Ні вихідних, ні вільного часу Володимир Брой із Троянівки Маневицького району не має. Працюючи землевпорядником у сільській раді, він вправно порядкує і на своєму наділі
Майстер на всі руки — і плужка зробить, і тракторець та комбайн підремонтує. Навіть саморобний (не гірший від заводського) агрегат до трактора для корчування кущів може виготовити, який має назву «Щелепи крокодила».
Родом із Хряська, Володимир потрапив до Троянівки після закінчення сільськогосподарського вишу в Дублянах. У місцевому радгоспі працював завідувачем ферми. А на початку дев’яностих створив невелике фермерське господарство.
— Обробляли з родичами 22 гектари землі, вирощували зернові, — вертається у минуле мій співрозмовник. — Мав свою техніку, паливо брав наперед під майбутній урожай. Та щоб мати прибуток, треба аби закупівельні ціни на сільгосппродукцію відповідали затратам, бо це ж лише цьогоріч, наприклад, картопля в ціні.
Знайшов в інтернеті кущорвач польського виробництва. Спочатку заготовки робив, а вже під час літньої відпустки над агрегатом до трактора мудрував. І знаєте — вийшло!
Фермерське господарство проіснувало п’ять років, потім Володимир скуштував і підприємницького хліба, займаючись лісопильним виробництвом. Підростали діти, а їх у подружжя Броїв немало-небагато — п’ятеро.
— Зрозуміло, що хазяйство потрібно було тримати чимале — дітей ростити, вивчити треба, четверо студентів було в один час, — продовжує Володимир Михайлович. — Корови, свині, кролі, птиця… Коней, щоправда, не було, бо ж є «залізний коник» на подвір’ї. Комбайна я тоді перший у селі купив.
І комбайн, і трактор Володимир Михайлович сам підремонтувати може, як і змайструвати щось, бо ж має верстати.
— Ото був у Нових Червищах, то побачив двокорпусний плуг в одного з господарів, — каже чоловік. — «Сфотографував» очима, добре обдивився і вже маю такого самого у своїй господарці. Мудрував, як допомогти орендарям від кущів звільнити площі, що взяли в оренду в сільській раді. Знайшов в інтернеті кущорвач «Щелепа крокодила» польського виробництва. Спочатку заготовки робив, а вже під час літньої відпустки над агрегатом до трактора мудрував. І знаєте — вийшло! Перші випробування мій кущорвач пройшов — сини Іван та Володя осідлали того залізного «крокодила», навчились на ньому працювати. Для ТзОВ «Агро–Стохід» очищали площі, з яких 3,5 га були всуціль зарослі кущами. Завдання сини виконали добре. Та й «Щелепи крокодила» не підвели, без особливих поломок працювали. Керівник товариства був задоволений роботою, встигли на тій ділянці й зернові посіяти на зиму.
Робочий день господаря починається о пів на шосту ранку — треба ж до роботи встигнути живність нагодувати, бо ж дружині, яка вже на пенсії, роботи теж вистачає. Обробляють 5 гектарів поля. Сіють пшеницю, тритикале, жито, овес. Мають дерть для худоби, а господар уже мудрує, як то й своє борошно мати, бо ж привезли із Польщі млинок несправний, то він таки довів його до ладу.
Вже не один рік тримають свиноматок. Для Машки, Дашки та Фросі й кавалер є у хліві. «Зазвичай приплід — 10–13 поросяток, одного разу аж 18 було народилось, — розповідає Володимир Михайлович. — Довелось їх наполовину розділити і по черзі до матері на годування пускати, згодом сильніших відокремили і підкормлювали. Вижили всі».
Має господар і теплицю — огірки, помідори та перець зрошує крапельним поливом, екологічно чиста продукція на столі з весни до осені. Планує й про опалення в теплиці подбати. А ще розводить у ставках рибу та задумується над тим, як власноруч змайструвати вулики. Слухаючи про бажання розводити ще й бджіл, приходить на думку, що й саме подружжя Броїв, як ті сумлінні крилаті трудівниці, невтомно працюють на рідній землі.
Олена БИЧКОВА.
