«Наші волонтери стають потужнішими за політичні партії»

«Маємо ще чимало пасивних спостерігачів, критиканів»

…Серед присутніх — ​учасники бойових дій, підприємці, представники громадських організацій, просто жителі міста, яких об’єднало волонтерське свято і яких відзначила міська влада. Зазначу, що «Газета Волинь» теж була в центрі уваги. Адже саме до цього дня ми підготували розповіді про тих, хто розпочинав волонтерський рух у місті та районі, навколо кого гуртувалася громада, допомагаючи Майдану і фронту. Про це вела мову й ведуча Аліна Жук — ​головний режисер районного Будинку культури ім. М. П. Ковальова. Музичні віншування дарував народний аматорський колектив «Перевесло» (керівник Оксана Поян), створивши піднесену атмосферу свята.

 — Тут присутня лише незначна частина нашої громади, яку об’єднало бажання підтримати тих, кому важко, — ​зазначила заступник міського голови Ольга Поліщук. — ​Так зародилися громадські організації, наприклад «Станція Добра». Починати було нелегко, але люди згуртувалася і допомогли тим, хто потребував психологічної, моральної, матеріальної підтримки.

«Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете!» — ​ці слова Кузьми Скрябіна стали лейтмотивом їхньої розмови.

Діяльність волонтерів Ківерцівщини широка та різноманітна. Одні, як, наприклад депутатка Луцької міської ради Анна Мовяк, допомагають органам влади. Вона на волонтерських засадах робить для міської громади колосальні аналітичні речі! Інший приклад: Анна Рекс — ​голова вуличного комітету, яка згуртувала людей для спільної справи.

— У нас велике коло громадських організацій, — ​сказав Володимир Жгутов. — ​Гучно заявили про себе «Тивер», «Тандем», «Станція Добра», ветеранська організація Василя Озоровського, ГО Артура Завального, «Біла ворона», Федерація футболу, Асоціація дворового футболу, Федерація волейболу, «Гідропарк плюс», «Молодіжний Альянс», «Варта порядку» … Ці об’єднання стають потужнішими за політичні партії. Водночас громадянське суспільство тільки формується, тому й маємо ще чимало байдужих людей, пасивних спостерігачів, критиканів.

«Лежала на вулиці хвора людина і 200 чоловік пройшло повз неї»

Але залишатися осторонь не виходить. Бо охоплює жах, коли чуєш про дикі випадки, про які розповіли керівники міста і волонтери. На засідання виконкому днями виносилося питання щодо однієї ківерчанки поважного віку. Маючи трьох дочок, з якими проживала разом, лежача жінка потребувала стороннього догляду й піклування, бо дійшло до того, що їсти не було кому подати матері у кімнаті за стіною! Якби не волонтери, не відомо, чи й жила б вона досі.

Про схожі ситуації говорили волонтерки громадської організації «Станція Добра» Вікторія Довгань, Тетяна Кельм, Світлана Мохнар. Чи уявляєте собі хлопчика-підлітка з одного з приміських сіл, який ходить до школи в кофтині сестрички і без нижньої білизни?! Чи не розчулить вас до сліз дівчинка, що дарує волонтеру шоколадку, яку тримала в спеку у мисочці з холодною водою, аби не розтанула?!

Про людську байдужість розказував і волонтер Віктор Борзов, який нині у медичному коледжі викладає предмет «Захист Вітчизни»:

— На жаль, поведінка наших людей вражає. Недавно був випадок: лежала на вулиці хвора людина. Двісті ківерчан пройшли повз неї і лише 201-й зупинився, викликав «швидку», надав допомогу… Чому інші переступали через людську біду? Ніхто ж не зробив навіть елементарної спроби поцікавитися, в чому річ. Місяць тому хоронили атовця — ​учасника першої хвилі мобілізації. 32-річний чоловік залишив у фінансовій скруті сиротами двох діток. Мав непогашений кредит на куплену хатину-халупку. Лише кілька людей прийшло поховати захисника України. Вони зібрали кошти, що дало змогу хоч кредит погасити… Можливо, комусь із атовців треба дров порубати. Це ж не проблема — ​зібралися семеро волонтерів і машину дров порізали. Чи гуртом дах перекрити. Але ж ми не знаємо всіх проблем наших сором’язливих, скромних у побуті захисників. Головне — ​не збайдужіти до чужого горя.

Учасники АТО і волонтери Сергій Чухрій, Андрій Квач, Василь Озоровський, Віктор Сардак, Петро Антоненко, Віктор Головатюк, Юрій Теребійчук, Василь Корнійчук, громадський активіст Юрій Тананайський, підприємці Іоланта Смірнова, Ігор Дмитрук, Петро Чайка за солодким столом із запашним чаєм вели розмову про не такі вже й солодкі справи, що стосуються краян і держави. «Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете!» — ​ці слова Кузьми Скрябіна стали лейтмотивом їхньої розмови.

Людмила ЯКИМЧУК