Неймовірно: у середині старого дерева – тризуб і гасло: «Слава Україні!»
Селяни кажуть, ці символи викарбували колись повстанці
Як інформує газета «Високий замок», унікальним експонатом Музею села, який незабаром з’явиться у Більче-Золотому на Борщівщині, стане розколоте навпіл… поліно 90-річного граба. А цінний цей експонат буде аматорським малюнком у серцевині деревини, на двох її половинках. На них чітко проглядаються обриси нашого державного герба-тризуба і напис «Слава Україні!». Селяни, особливо люди старшого віку, дивуються побаченому, кажуть про справжнє диво. І радіють, що мають таку реліквію.
У серцевині деревини, на двох її половинках, чітко проглядаються обриси нашого державного герба-тризуба і напис «Слава Україні!».
У Більче-Золотому нема газу, люди гріються дровами з ближніх лісів. Кілька днів тому підводу з цим паливом привіз собі і молодий житель села Руслан (на його прохання не називатимемо прізвища). Порізав патики на «ковбанці», взявся колоти їх. Коли на одному з розчахнутих грабових полін побачив немовби намальований паяльником герб і найпопулярніше у нашій державі гасло, ледь не втратив дар мови.
Новина швидко розлетілася по округах. Дали знати про неї у райдержадміністрацію, народному депутату від цього округу, СБУ, історикам.
Щоб не створювати зайвого ажіотажу на власному подвір’ї, чоловік, що надибав такий патріотичний раритет, віддав його на збереження голові Більче-Золотецької об’єднаної територіальної громади Галині Огородник. Цінну історичну знахідку помістили тимчасово у бібліотеці, де її може оглянути кожен охочий. Пізніше вона прикрасить експозиції сільського музею.
Кореспонденту «Високого Замку» Галина Петрівна розповіла, що консультувалася щодо поліна-тризуба з місцевим лісничим, і той, порахувавши кільця на зрубі, визначив, що дереву без десяти років століття.
Місцеві жителі пригадали, що в урочищі «Пісочна», де росло це дерево, колись переховувалися українські повстанці.
Місцеві жителі пригадали, що в урочищі «Пісочна», де росло це дерево, колись переховувалися українські повстанці.
Тож припустили, що котрийсь із партизанів вирізав ножем на корі молодого грабчика дорогі його серцю слова і символ. Минув час, ці карби затягнулися, на них наросла нова кора, і малюнок з написом «сховався» у середину. Лише випадок допоміг натрапити на нього через якихось сімдесят чи більше років.