Президент НАН України Борис Патон випромінює любов до життя і не згинається під вантажем літ.
У 101 рік керує українською наукою і «портфеля» не віддає
Борис Патон — найстаріший у світі за віком і терміном перебування на посаді президент Національної академії наук. Розмінявши другу «сотку», він три рази на тиждень їздить на роботу, любить грати у шашки і харчується двічі на день
Успадкував гени батька й діда
Предки Бориса Патона походили із Західної Європи і займалися кораблебудуванням. Серед прадідів були генерали, контрадмірали, прокурори, придворні радники і дипломати. «Наскільки я знаю, дід по батькові Оскар Патон як військовий інженер брав участь у Кримській війні, мав винаходи з мінної справи, був полковником. А потім він вступив на дипломатичну службу, і його призначили, як тепер кажуть, генеральним консулом у Ніццу», — згадував Борис Євгенович.
Ну а батько його — людина–легенда. Євген Патон спроєктував перший у світі суцільнозварний міст у Києві через Дніпро завдовжки 1543 метри, а загалом побудував понад пів сотні гідротехнічних споруд. На 60–му році він змінив сферу своєї діяльності й заснував Інститут електрозварювання, провів серію досліджень міцності і надійності зварних конструкцій, розробив основи технології дугового зварювання, автоматичного зварювання під флюсом. Це були революційні відкриття.
У сім’ї такого видатного українського вченого і народився 27 листопада 1918 року Борис Патон. Мати його не працювала, вела домашнє господарство. Вона прожила 86 років, глава родини — 83. Борис пішов шляхом батька. Закінчив Київський політехнічний інститут. Молодий інженер поїхав за призначенням на завод «Красноє Сормово», що в російському місті Горький. 1942–го влаштувався на роботу в Інститут електрозварювання ім. Євгена Патона. Через 11 років став його директором. У 1962–му очолив Національну академію наук України, з якою вони ровесники. Так збіглося, що гетьман Павло Скоропадський заснував академію якраз у день народження Бориса Патона.
«Чого я навчився у свого батька? Людина повинна любити свою справу і віддаватися їй. Євген Оскарович здавався суворим, недоступним, а був він добрим і дбав про людей, про свою сім’ю. Я часто проїжджаю мостом Патона і завжди дорогою, хоч ненадовго, зупиняюся. Приходжу, як на побачення», — розповідав учений.
Він не підвів, навпаки, ще більше прославив знамените прізвище. Борис Патон став автором 400 винаходів у галузі металургії, технології металів, електрозварювання і першим у нашій державі удостоївся звання Героя України. Роботи вченого дали змогу проводити зварювання під водою, в космосі і навіть в організмі людини.
За що хірурги дякують Патону
Історія цього унікального винаходу почалася з травми. У 1995 році Борис Євгенович, якому на той час було під 80, катався на водних лижах по Дніпру, впав і зламав стегнову кістку. Знадобилася операція. Перед випискою з лікарні академік запитав у хірургів, як проходило втручання, які вони інструменти застосовували. І був дуже здивований, коли почув, що під час операцій на кістках лікарям часто доводиться користуватися механічною пилкою.
Патона це так занепокоїло, що після повернення на роботу він подав ідею колегам–науковцям: «А спробуймо різати кістки лазером».
Секрет мого довголіття — спорт і здорове харчування. З їжі найбільше подобається борщ і чорний хліб.
Згодом народилася унікальна технологія зварювання живих тканин, за якої крововтрати в кілька разів менші, ніж при звичайній «нитковій» операції, і час її проведення значно скорочується. Такі розробки інституту Патона здійснили найбільшу мрію хірургів — один апарат одночасно може і розрізати, і зшивати, а для різних тканин є автоматичні режими струму.
В Інституті електрозварювання створювали не тільки нові технології, а й спеціальні прилади для їхнього застосування. Перша операція апаратом Патона проводилась на початку 90–х в Інституті Шалімова, відтоді його постійно удосконалюють.
До речі, виробництвом подібного обладнання нині займаються два гіганти медичної індустрії за кордоном. З цього приводу розповідають у Києві чи то правду, а чи легенду про те, звідки взялися конкуренти. Згадують, що український професор віз якось три апарати «Патонмед» до США на презентацію. При пересадці з літака в Парижі один прилад начебто випадково зник із багажу, а через деякий час знайшовся. І буквально за пів року за кордоном випустили його аналог — щоправда, інакший з вигляду, компактніший, зручніший у користуванні.
Але «батьки винаходу» мають інші аргументи: український апарат у 10 разів дешевший і значно ефективніший, якщо йдеться про великі втручання, де доводиться накладати шви понад 7 см. Кажуть, щоб продемонструвати переваги «Патонмеду», у рамках експерименту в інституті розрізали навпіл свиню. Демонструвалось відео, на якому кишку «запаяли», а потім наповнювали водою під тиском. Кишка луснула, а шов залишився цілим. Через рік навіть під мікроскопом важко побачити різницю між звичайною тканиною і «зшитою» «Патонмедом». «Раніше ми робили доступ, де потрібно за правилами, де менше судин, а тепер оперуємо, де нам зручно», — дякують хірурги.
«Головне — бути оптимістом»
Ну а Борис Патон намагається мати з медициною тільки робочі й ділові стосунки. «Секрет мого довголіття — спорт і здорове харчування. З їжі найбільше подобається борщ і чорний хліб. Їм овочі, м’ясо і фруктові салати. Харчуюся двічі на день — вранці та в обід. Ввечері лише п’ю чай. При зрості 172 сантиметри важу 65 кілограмів. Намагаюсь побільше ходити. Нещодавно у мене з’явилося нове хобі — шашки», — поділився з журналістами Борис Євгенович.
Майже до 80 років, поки не отримав травми, він регулярно грав у теніс і захоплювався водними лижами. Усе життя відвідує басейн.
Майже до 80 років, поки не отримав травми, він регулярно грав у теніс і захоплювався водними лижами. Усе життя відвідує басейн. Але, розмірковуючи про секрет довголіття, Борис Євгенович не раз говорив, що справа не тільки в спорті.
«Потрібно отримувати задоволення від своєї праці і від свого життя, залишатися оптимістом, незважаючи ні на що. Як би не складалося, я намагаюся цього принципу дотримуватися», — говорив учений, який мешкає нині з сім’єю онуки і правнучкою.
Академік зізнавався, що тепер йому потрібно постійно тренувати свою пам’ять: «Хочете, відкрию секрет? Усе робиться дуже просто. Припустимо, я забув прізвище або назву предмета. Щоб згадати, починаю перебирати про себе алфавіт — «а», «б», «в»… Не виходить. Тоді залишаю «а» і додаю наступну літеру — приголосну або голосну. І так, поки не знайду потрібне слово».
Напередодні свого століття Борис Євгенович дав інтерв’ю, в якому не зміг назвати дату, коли залишить керівне крісло в Академії. Офіційно каденція Патона закінчується в березні 2020 року.
Оксана КРАВЧЕНКО
