«95 квартал» по-нашому

 Володимир Зеленський

Молоде та зелене доскочило цьогоріч до президентської булави. То й що з того? Прецеденти із обранням не надто літніх президентів у світовій історії вже були. Скажімо, Джон Фітцджеральд Кеннеді очолив Штати у 43 — ​нашому ж Володимирові Олександровичу лишень на два рочки менше.

Щоправда, у Кеннеді (вихідця із дуже багатої і впливової родини) за плечима вже була Друга світова в ранзі капітана торпедного катера. Із важким бойовим травмуванням та геройським порятунком 11-х із 13-ти своїх моряків.

Проте й наш герой не в тім’я битий — ​п’ять років мужньо ховався від повісток, аби потім заскочити відразу в крісло Верховного Головнокомандувача! Та й команда у нього хвацька (куди там торпедному катеру ВМС США братися!) — ​«Вечірній квартал» називається…

Спецоперацію «Слуга народу», блискуче втілену «Бенею» в життя чи то з Ізраїлю, чи то зі Швейцарії, ще вивчатимуть у світових підручниках із політології.

Життя, щоправда, показало: керувати державою в умовах війни — ​не цюцюрником на роялі грати. Ані із зарплатами для вчителів по чотири тисячі «баксів», ані з «шаровими» платіжками за комірне, ані із переможним завершенням війни поки явно не склалося…

Щоправда, «зеленого» Зеленський міцно тримає в шорах! Дякуємо хоч на тому й щиро бажаємо довгих років життя — ​жодних інших аналогій із Кеннеді нам не треба.

 Андрій Богдан

Із обранням Зеленського на найвищу в державі посаду стало зрозуміло: цьому треба якось давати раду. Бо рік дитинства у Кривому Розі колись прирівнювали до трьох у ще неокупованому Донецьку, або ж до п’яти — ​на столичній Троєщині. Надії на чудесний вплив батьків-інтелігентів також не справдилися: професорські гени виявилися явно проФФФесорськими…

Виводити криворізького Вову «в люди» доручено було щирому галичанину Андрію. Без львів’янина Богдана, а також без постійних нашіптувань Андрія Йосиповича на вушко, Володимир Олександрович навіть на одеський пляж не потикалися.

Одним словом, став люстрований Уповноважений з питань антикорупційної політики в уряді Азарова ​главою Офісу Президента Зеленського. Ось тут за долю корупції в Україні стало справді страшно: скрутить голову і не змигне. Хоч би одного миршавенького корупціонерчика для Червоної книги встигнути врятувати…

 Петро Порошенко

Якби 20 років тому хтось сказав, що «Шоколадний Заєць» і «ПоRoshen» стане Президентом України, за яким за підсумками його п’ятирічної каденції щиро шкодуватиме 25 відсотків виборців, — ​їй-бо, не повірив би!

Хай там як, таки «у шоколаді було трохи ліпше, ніж у лайні». Хоча попервах із цим не погоджувалося аж цілих 73%. Зараз, кажуть соціологи, вже аби 50 набралося…

«Пороху» ж побажання тримати порох сухим і не здавати своїх шоколадних (і не тільки) позицій. Ну й, окрема дяка за ті 19 мільйонів застави, внесені за бойового генерала-десантника, якому відверті недоумки військової справи білими нитками шиють «браковані бронежилети».

 Ігор Коломойський

Буремного 2014-го його прозвали «жидобандерівцем». І таки ж, здавалося, було за що! Чоловік розгорнув справді помітну діяльність із захисту України від агресора на посаді голови Дніпропетровської ОДА. Одна лиш обіцянка платити 10 тисяч «баксів» за кожного зданого у ПриватБанк російського диверсанта чого була варта!

Щоправда, це в Ігоря Валерійовича швидко минуло — ​і він повернувся до звичної для себе ролі чи не найхитродупішого гравця української політики.

Спецоперацію «Слуга народу», блискуче втілену «Бенею» в життя чи то з Ізраїлю, чи то зі Швейцарії, ще вивчатимуть у світових підручниках із політології.

Проте найщиріше горіти у пеклі Коломойському бажатимуть футбольні вболівальники. Та ще й з умовою, аби його сідниці смажилися відразу на двох пательнях: одна — ​з емблемою похованого ним «Кривбаса», інша — ​загнаного в могилу «Дніпра»…

Щоправда, це буде потім. А до того невгамовний Ігор Коломойський ще неодмінно багато чого придумає-закрутить! Приміром, знічев’я тицьне пальцем в Зеленського і скомандує «1+1» — ​«Фас!»…

 Маруся Звіробій

Буває ж — ​Верховного Головнокомандувача та його оточення в умовах війни мало не до смерті налякали не ворожі дивізії, ​а старший солдат власних десантно-штурмових військ. Точніше, старша солдатка…

Ровесниця Володимира Зеленського Маруся Звіробій (обидвоє народилися одного 1978 року) стала співавторкою відеозвернення, за результатами якого їй шиють «повалення конституційного ладу», «захоплення державної влади» та «посягання на життя державного діяча»!

Завзяття та затятість командирки «Марусиних ведмедів» справді вражають — ​таки ж вогонь-баба! А ось за сухість дечиїх підгузків та державотворчі наслідки ймовірного конфузу справді лячно…

 Арсен Аваков

Роль і місце пана Рюкзакова у президентській кампанії 2019 року ми осмислюватимемо ще довго. Як і феномен цього чоловіка загалом. У якийсь незбагненний спосіб вмостившись у крісло очільника МВС буремного лютого 2014-го, Арсен Борисович уже буквально приросли п’ятою точкою до нього. І роблять неабиякі успіхи в побудові повноцінної поліціантської держави.

Он із якою безкомпромісністю його підлеглі протягом кількох годин розібралися із тисячами й тисячами залів ігрових автоматів та підпільних казино! От хто тепер повірить, що саме міліцейські/поліцейські чини впродовж багатьох попередніх років усе те й «кришували»?

Одним словом, Авакова/Рюкзакова вже чорта з два посунеш з його ду-у-уже впливового крісла. І, до речі, аби він сам невдовзі когось не посунув…

 Олег Ляшко

Ну от хіба це не скотиняцтво?! І яким місцем думав український виборець, позбавивши Верховну Раду її, без жодного порівняння, найяскравішої прикраси?!

Бо ж хто ще наминатиме український чорнозем просто на трибуні нашого парламенту? Хто намагатиметься протиснути у двері будівлі з куполом справжнісіньку корову? І за чиїми вилами «плакатимуть» стільки високопосадових дуп у нашій державі?

Ой нудна Верховна Рада без невтомного зривача лотерейних джек-потів Олега Ляшка — ​хоч позачергові парламентські вибори знову оголошуй…

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.