Професор Андрій Ягенський вірить, що програма «Волинькард» успішно діятиме і в наступному році.
Хворих із гострим інфарктом тут швидко ставлять на ноги
Серцево-судинні недуги в Україні лідирують за поширеністю, рівнем інвалідизації та смертності населення. Саме вони — причина передчасного завершення земного шляху понад 65 відсотків наших співвітчизників. Змінити сумну статистику на краще можна лише спільними зусиллями держави, місцевої влади, міжнародних фінансових інституцій, розвитком сучасних медичних технологій, а головне — усвідомленою турботою людей про своє здоров’я. Про це бесідуємо із керівником Волинського обласного центру кардіоваскулярної патології і тромболізису професором Андрієм Ягенським
Ціна одержаних стентів — сотні врятованих людських життів
— Андрію Володимировичу, завдяки державним програмам, а також допомозі Світового банку маємо на Волині сьогодні три центри порятунку хворих із інфарктами, інсультами — у Луцькій міській, в обласній клінічніх лікарнях та в Ковельському МТМО. Новітнє обладнання не простоює?
— Із 2013 року, після встановлення в Луцькій міській клінічній лікарні першого ангіографа, було запроваджено чітку систему надання допомоги пацієнтам із гострим інфарктом міокарда з усієї області. Сьогодні всі знають, куди везти хворого із серцевим нападом. Бригада екстреної медичної допомоги оперативно доставляє до нас пацієнта, лікарі проводять йому процедуру стентування, відновлюється кровообіг — і зникає загроза життю. Завдяки субпроєкту «Вдосконалення медичної допомоги хворим із хворобами системи кровообігу» Волинь згодом отримала ще три ангіографи за кошти Світового банку, тож нині реперфузійний центр діє і в Ковелі, що дає змогу вкладатися з доїздом у 1,5–2 години. Роботи вистачає для всіх. Щороку приблизно 900 волинян потрапляють у медичні заклади з гострими інфарктами. У нашому центрі торік було надано допомогу 483 таким хворим, а загалом на коронарних артеріях провели понад 1100 процедур. Працюємо цілодобово, дуже інтенсивно, нерідко одночасно задіяні обидва ангіографи.
— Усім відомо, що новітні технології в медицині — це чималі затрати. І люди іноді відмовляються їхати до лікарні, бо не мають грошей.
Людині потрібно надати допомогу не пізніше ніж через 4,5 години від початку перших симптомів недуги. За такий короткий час родина не спроможна знайти 23–24 тисячі гривень, а саме такою є вартість процедури.
— Напевне, досі не всі знають, що у багатьох випадках є змога зменшити фінансовий тягар. Наприклад, при одному виді інфаркту виручає державна програма забезпечення стентами, в інших випадках — плануємо використовувати витратні матеріали для стентування та коронарографії, одержані в рамках субпроєкту Світового банку. Нещодавно область отримала половину від закупленої партії витратних матеріалів загальною вартістю майже 647 тисяч доларів.
— Отже, сьогодні пацієнту безкоштовно встановлять стент, який коштує приблизно 40 тисяч гривень?
— Так, у реперфузійному центрі зможуть «відкрити» судину при інфаркті міокарда, але це стосуєтьмя лише пацієнтів з високим ризиком у першу добу. Хворому доведеться купити лише необхідні ліки і витратні матеріали. Я завжди пояснюю людям: коли йдеться про ціну життя, то варто зекономити на чомусь іншому й не затягувати зі зверненням по допомогу. Якби вони вчасно проходили процедуру коронографії (обстеження судин), то багатьом серцево-судинним катастрофам можна було б запобігти. Високотехнологічна медицина дуже дороговартісна. На жаль, в Україні спроби держави зробити її доступнішою стосуються лише найболючіших проблем.
«Дякувати Богу, що не інсульт…»
— Мимоволі стала свідком розмови двох жінок у коридорі: «Кажуть, препаратів для розчинення тромбів у лікарні зараз нема, дякувати Богу, що в мого тата не інсульт…».
— Ми стали першою установою у Західній Україні та третьою в державі, у якій започаткували тромболізис при ішемічному інсульті. Цю процедуру в нас проводять із 2006 року, тому люди вже знають, наскільки це ефективно. Препаратами для тромболізису частково забезпечує держава, але їх вистачає на 5–6 місяців. Як бути далі? Людині потрібно надати допомогу не пізніше ніж через 4,5 години від початку перших симптомів недуги. За такий короткий час родина не спроможна знайти 23–24 тисячі гривень, а саме такою є вартість процедури. Тому це дуже гостра й болюча проблема, яку ми порушували перед депутатами обласної ради.
— Андрію Володимировичу, впродовж багатьох років в області діяла комплексна програма «Волинькард», з обласного бюджету виділяли кошти і на профілактику серцево-судинних хвороб, і на їх лікування. А як буде надалі?
— Ми сподіваємося, що добру справу не дадуть загубити, адже в неї вкладено зусилля багатьох людей, і не тільки медиків. На жаль, фінансування програми з кожним роком зменшується. Ми вже визначилися з пріоритетом «Волинькарду» на 2020-й, це якраз лікування ішемічних інсультів. Тому важливо передбачити в обласному бюджеті необхідні кошти для придбання тромболітиків.
— Нинішнього року і в Ковельському МТМО, і у вас, у Луцьку, запроваджено новітню методику лікування ішемічних інсультів шляхом тромбоекстракції.
— Метод надзвичайно ефективний, але у багато разів дорожчий, аніж процедура тромболізису. Ми дуже вдячні Луцькій міській раді за те, що за рахунок місцевого бюджету було закуплено три набори для тромбоекстракції. Надіємося на підтримку і взаєморозуміння й надалі. Адже тільки спільно, залучаючи різні джерела фінансування, можна рухатися вперед. Якісь внутрішні резерви знаходить лікарня, якісь кошти дає місто, обласний бюджет, щось доплачує пацієнт, а в результаті — врятовані людські життя, зменшення інвалідизації. У нас чудові спеціалісти, належно підготовлений середній медичний персонал. Важливо зберегти колектив, підтримати молодих працівників, у яких горять очі, коли вони впроваджують нові прогресивні методи лікування. Але їхню працю, на жаль, сьогодні не цінують. І це дуже гостра проблема, адже при нинішньому підході лікувати людей скоро стане нікому.
— Ми згадували про субпроєкт, який реалізовується на Волині за кошти Світового банку. У чому, на вашу думку, його найбільша цінність?
— Звичайно, важливо, що надійшло нове сучасне обладнання, одержуємо витратні матеріали, але не менше значення має і навчання лікарів загальної практики — сімейної медицини, кардіологів, терапевтів. За кошти Світового банку ми провели два цикли масових занять для тих, хто «на першій лінії» спілкування з хворими. Від того, наскільки вміло вони будуть вести профілактичну роботу, наскільки вчасно виявлятимуть хвороби і лікуватимуть їх на первинному рівні, залежатиме зменшення кількості серцево-судинних катастроф. Головне — донести кожній людині, що саме вона відповідальна за своє здоров’я і життя.
Довідка. У другій фазі закупівель субпроєкту «Вдосконалення медичної допомоги хворим із хворобами системи кровообігу» проєкту Світового банку і МОЗ «Поліпшення охорони здоров’я на службі в людей» для волинських медзакладів вторинного та третинного рівнів придбано техніки, інструментарію та розхідних матеріалів на загальну суму 3 815,9 тисячі доларів США. Більшість закупленого – уже в лікарнях. Загалом на придбання обладнання, медичних меблів та розхідників у субпроєкті витратили майже 8 мільйонів доларів із 20, передбачених на впровадження усіх запланованих заходів (а це — ремонт та реконструкція приміщень під амбулаторії ЗПСМ, ІТ-компонент, навчання медперсоналу, інформаційний супровід та просвітницька діяльність щодо запобігання, виявлення і лікування серцево-судинних недуг).
