Ірина Вахович: «Намагаюся працювати із завзяттям та розумінням великої відповідальності».
«Кожне рішення і ситуацію пропускаю через серце»
Стрімкий політичний злет кар’єри Ірини Вахович — фахового науковця, доктора економічних наук, професорки Луцького національного технічного університету — від керівника бюджетної комісії до голови Волинської обласної ради — і лише за 4 роки цієї каденції. У липні 2019-го, після обрання Ігоря Палиці народним депутатом України, Ірина Вахович очолила найвищий представницький орган нашого краю. За 5 місяців вона зуміла продемонструвати свої ділові якості та управлінські навики. На минулій сесії голова обласної ради ще очолила об’єднання «Тільки разом», у якому переважна більшість — 33 обранці територіальної громади
– Ірино Михайлівно, ви перша жінка, яка очолила Волинську обласну раду за всю історію її існування. Чи легко знаходити спільну мову з практично чоловічим складом депутатського корпусу?
— Ніхто і не очікував, що буде легко. Це для мене нові обов’язки і нове середовище для завоювання авторитету. Однак насправді є порозуміння з депутатським корпусом. Ініціатива обранців територіальної громади з різних питань знаходить підтримку в моїх діях, як і мої ініціативи — у дії депутатів. Упевнена, що тільки разом, аргументовано і конструктивно можна ухвалювати ефективні рішення, що позитивно впливають на життєдіяльність волинян. Тому будую свою роботу саме так. Сподіваюся, що вдасться.
— Де ви берете сили та натхнення для такої невдячної роботи, адже волиняни традиційно не люблять владу й для більшості з них байдуже, чи це представницька, чи виконавча гілка?
— Для мене працювати на межі своїх сил не є новим. Раніше це була наукова діяльність, робота з аспірантами, магістрами, студентами, процедури акредитації, ліцензування, розробки навчальних посібників, робочих планів, програм, монографій… На сьогодні професійно я переорієнтовуюсь, і оскільки найкращий відпочинок – це зміна видів діяльності, то працюю з новим завзяттям і розумінням великої відповідальності вже на цій посаді.
— Які вчинки викликають у вас сльози, а які дратують?
— Я достатньо емоційна людина. Крім того, кожне рішення і ситуацію пропускаю через серце. Тому буває важкувато. Сльози у мене викликають непорозуміння і несправедливість, яку усвідомлюю, але не маю можливості швидко виправити, а дратівливість (хоча намагаюсь не допускати) спричиняють люди, які свої власні інтереси ставлять вище здорового глузду.
Сльози у мене викликають непорозуміння і несправедливість, яку усвідомлюю, але не маю можливості швидко виправити, а дратівливість (хоча намагаюсь не допускати) спричиняють люди, які свої власні інтереси ставлять вище здорового глузду.
— Ви були головою постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, чи сняться вам гроші?
— Гроші не сняться, до них ставлюся легко. Про них не думаю тоді, коли вони є, і почуваюся краще, якщо вони є, адже це дає змогу задовольнити певні потреби. Моя основна дисципліна в університеті — фінансовий менеджмент, що передбачає раціональне управління грошовими потоками, і допоки виходило таким чином розподіляти той ресурс, яким володію. Щодо коштів бюджету області підхід такий же. Більший ефект за менших вкладень — це основа фінансово–економічних відносин. Ним і керуюся.
— Найважливіша для вас подія 2019 року в краї?
— Нещодавно Волинь відзначала 80 років свого становлення в нинішніх територіальних межах. Готуючи з помічниками презентацію здобутків області протягом кожного десятиліття, в основному зупинялась на великих інфраструктурних об’єктах. За такого підходу 2019 рік для області ввійде в історію відкриттям Волинського обласного перинатального центру. У цьому контексті хочеться подякувати всьому депутатському корпусу нинішнього складу обласної ради за підтримку мудрого рішення на той час голови ради Ігоря Петровича Палиці й акумулювання значних коштів на реалізацію цього надважливого проєкту.
— Кого ви вважаєте Людиною року на Волині?
— Вважаю, що кожен волинянин, який власним талантом і самовідданою працею, мужністю та жертовністю формує підвалини єдності і гордості за Україну для наступних поколінь, заслуговує на визнання.
— З яким настроєм зустрічаєте 2020 рік?
— Вважаю себе невиліковним оптимістом. Тому настрій відповідний.
— Ірино Михайлівно, кому покладете подарунок під ялинку і який гостинець самі хочете отримати на Новий рік?
— Я щедра на подарунки рідним. Із більшим задоволенням дарую, хоча приємно й отримувати. Але з кожним роком для мене стають очевиднішими істинні цінності — любов, довіра, щирість і вірність. Хочеться з ними прожити наступні літа. Це те, що надихає і що хочеться отримати від людей, яких ціную.
— Ваше новорічне побажання волинським родинам.
— Найбільше бажання в переддень Нового року — мир та єдність в Україні. Усім волинянам зичу, щоб 2020–й був щасливим та успішним, щедрим на любов, хороші події, виважені рішення, мудрі вчинки, позитивні емоції.
